церков
ЦЕ́РКОВ, кви, ж., заст.
Церква.
Невже ж зараз усю худобу віддаси на церков Божу або старцям роздаси (Г. Квітка-Основ'яненко);
– За покуту, – каже [піп грішникові], – принесеш мені на церков гарнець раків та й два дні підеш на толоку (Л. Мартович);
– От чорти! – Кричить отаман. Опинились; Аж церков бачать. Дяк співа, Попи з кадилами з кропилом; Громада- ніби нежива, Анітелень... (Т. Шевченко);
[Савка:] Ти, Василино, завтра не буди мене рано. В церков, хай бог простить, не піду (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- церков — див. Церква Словник церковно-обрядової термінології
- церков — ЦЕ́РКОВ, кви, ж., заст. Церква. — За покуту,— каже [піп грішникові],— принесеш мені на церков гарнець раків та й два дні підеш на толоку (Март., Тв., 1954, 40); — От чорти! — Кричить отаман. Опинились; Аж церков бачать. Словник української мови в 11 томах