церков

ЦЕ́РКОВ, кви, ж., заст. Церква.

— За покуту,— каже [піп грішникові],— принесеш мені на церков гарнець раків та й два дні підеш на толоку (Март., Тв., 1954, 40);

— От чорти! — Кричить отаман. Опинились; Аж церков бачать. Дяк співа, Попи з кадилами з кропилом; Громада— ніби нежива, Анітелень… (Шевч., І, 1963, 103);

[Савка:] Ти, Василино, завтра не буди мене рано. В церков, хай бог простить, не піду (Вас., III, 1960, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. церков — див. Церква Словник церковно-обрядової термінології
  2. церков — ЦЕ́РКОВ, кви, ж., заст. Церква. Невже ж зараз усю худобу віддаси на церков Божу або старцям роздаси (Г. Квітка-Основ'яненко); – За покуту, – каже [піп грішникові], – принесеш мені на церков гарнець раків та й два дні підеш на толоку (Л. Словник української мови у 20 томах