циганський
ЦИГА́НСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до цига́ни.
Весела кумпанія закликала Соломію, частувала вином, та Соломія, не розуміючи циганської мови, ухилялась од запросин – врешті, їй було не до того (М. Коцюбинський);
Як це незвично, навіть химерно звучить у наш час – циганське ворожіння (С. Журахович);
Терентій, закипаючи в душі, прислухається ще якусь хвильку до музики, яку видобувають з інструмента темні циганські руки, й повертає ліворуч, а циган, підвівшись, пильно стежить за вершником... (М. Стельмах);
// Такий, як у циган.
Не такі дочки в Василя Семеновича: якісь циганки повдавалися! З чорними очима, з циганським кучерявим волоссям, а чорні ж то чорні, як у сажу вимазані! (Панас Мирний);
Красик швидко повернув голову. До нього весело посміхався своїми жвавими циганськими очима Іван Бойцов (Д. Ткач);
// Власт. циганам (про характер, вдачу).
Я дарма що біла, а маю циганську натуру, і вештатись по світі мені мило (Леся Українка);
– Ох ти ж і догадливий, ох і циганської ж ти вдачі хлопець! (О. Гончар);
// Узвичаєний у циган (про одяг, прикраси).
З ванькира урочисто вийшла Федора, байдуже глянула на Клима і розтулила перед Супруном кулак. На її долоні лежало дві пари циганських сережок (М. Стельмах);
// у знач. ім. цига́нська, кої, ж. Те саме, що цига́ночка¹ 2.
І чеше Ванька вільної циганської, і руки в нього в такт по халявах дрібушечки вибивають: – Тра-та-та! (Остап Вишня).
Потанцю́єш (потанцю́єте і т. ін.) [у ме́не (у нас)] [цига́нської халя́ндри] див. потанцюва́ти;
Сліпи́й (ку́рячий, свиня́чий, цига́нський) дощ див. дощ;
Цига́нська го́лка див. го́лка;
Цига́нське життя́ див. життя́;
Цига́нське шатро́ див. шатро́;
Цига́нський та́бір див. та́бір.
◇ Коза́цьке (цига́нське) со́нце див. со́нце;
(1) Потанцюва́ти і поскака́ти цига́нської халя́ндри (д) див. потанцюва́ти.
Значення в інших словниках
- циганський — (- вдачу) злодійкуватий, (- життя) кочовий, (- звичку) прошацький. Словник синонімів Караванського
- циганський — [циеган'с'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- циганський — цига́нський прикметник Орфографічний словник української мови
- циганський — цига́нський: ◊ таки́й, що цига́нські діти не ми́лі дуже втомлений, замучений (ср, ст)||змарганий Лексикон львівський: поважно і на жарт
- циганський — -а, -е. Прикм. до цигани. || Такий, як у циган. || Власт. циганам (про характер, вдачу). || Узвичаєний у циган (про одяг, прикраси). || у знач. ім. циганська, -кої, ж. Те саме, що циганочка I 2). Циганська голка — велика швацька голка. Циганська риба зах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- циганський — коза́цьке (цига́нське) со́нце. Місяць. — Поночі? — здивувався Данило. — Що для нас ніч, коли має зійти козацьке сонце? — заграв стрілами брів Сагайдак (М. Стельмах); Холодне циганське сонце світило тепер уже їм десь з-за потилиці (О. Фразеологічний словник української мови
- циганський — БРОДЯ́ЧИЙ (про спосіб життя — пов'язаний з частими переїздами з місця на місце), БЕЗДО́МНИЙ, МАНДРІ́ВНИ́Й, КОЧОВИ́Й розм., ЦИГА́НСЬКИЙ жарт., БІВУА́ЧНИЙ (БІВА́ЧНИЙ) рідше, БУРЛА́ЦЬКИЙ заст., розм. Словник синонімів української мови
- циганський — Цига́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- циганський — ЦИГА́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до цига́ни. Весела кумпанія закликала Соломію, частувала вином, та Соломія, не розуміючи циганської мови, ухилялась од запросин — врешті, їй було не до того (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- циганський — Циганський, -а, -е 1) Цыганскій. У тебе циганська урода. Мирг. у. 2) циганська го́лка. Большая толстая игла. Чуб. І. 212. 3) циганський піт. Дрожь. Усіх циганський піт пройма. Гліб. 4) циганська риба. Головастикъ. Вх. Лом. 480. Словник української мови Грінченка