циганський
коза́цьке (цига́нське) со́нце. Місяць. — Поночі? — здивувався Данило. — Що для нас ніч, коли має зійти козацьке сонце? — заграв стрілами брів Сагайдак (М. Стельмах); Холодне циганське сонце світило тепер уже їм десь з-за потилиці (О. Гончар); Тетяна не знає, коли їй страшніше: чи в темряві, чи за циганського сонця (А. Дімаров).
потанцюва́ти цига́нської халя́ндри, зневажл. Зазнати неприємностей. — Їй-богу, сину, не гай часу, їдь до Києва! Нехай тоді Ониська потанцює з своєю чехонею циганської халяндри (І. Нечуй-Левицький). потанцюва́ти і поскака́ти цига́нської халя́ндри. “Тепер ти, голубчику, .. потанцюєш і поскачеш у мене циганської халяндри”,— звертався (Плачинда) в думках до Романа (М. Стельмах).
цига́нське тепло́, жарт. Низька температура повітря; холод. До неї (Прохорихи) коли взимку не прийдеш, то все в хаті циганське тепло (І. Нечуй-Левицький).
цига́нський (холо́дний) піт пройма́є (охо́плює, пробира́є і т. ін.) / пройня́в (охопи́в, пробра́в і т. ін.) кого і без додатка. Хто-небудь дрижить від нервового збудження, страху, холоду і т. ін.; когось лихоманить. — Зосю, циганський піт не проймає тебе? — гукають подруги (М. Стельмах); Холодний піт його пройма, Затіпавсь весь плечима, Що хоче пити... сил нема… Мана перед очима (П. Грабовський); Танцює без чобіт (Роман), умився так умився! Оце пробрав циганський піт, оце протверезився! (П. Дорошко).
Значення в інших словниках
- циганський — (- вдачу) злодійкуватий, (- життя) кочовий, (- звичку) прошацький. Словник синонімів Караванського
- циганський — [циеган'с'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- циганський — цига́нський прикметник Орфографічний словник української мови
- циганський — ЦИГА́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до цига́ни. Весела кумпанія закликала Соломію, частувала вином, та Соломія, не розуміючи циганської мови, ухилялась од запросин – врешті, їй було не до того (М. Словник української мови у 20 томах
- циганський — цига́нський: ◊ таки́й, що цига́нські діти не ми́лі дуже втомлений, замучений (ср, ст)||змарганий Лексикон львівський: поважно і на жарт
- циганський — -а, -е. Прикм. до цигани. || Такий, як у циган. || Власт. циганам (про характер, вдачу). || Узвичаєний у циган (про одяг, прикраси). || у знач. ім. циганська, -кої, ж. Те саме, що циганочка I 2). Циганська голка — велика швацька голка. Циганська риба зах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- циганський — БРОДЯ́ЧИЙ (про спосіб життя — пов'язаний з частими переїздами з місця на місце), БЕЗДО́МНИЙ, МАНДРІ́ВНИ́Й, КОЧОВИ́Й розм., ЦИГА́НСЬКИЙ жарт., БІВУА́ЧНИЙ (БІВА́ЧНИЙ) рідше, БУРЛА́ЦЬКИЙ заст., розм. Словник синонімів української мови
- циганський — Цига́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- циганський — ЦИГА́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до цига́ни. Весела кумпанія закликала Соломію, частувала вином, та Соломія, не розуміючи циганської мови, ухилялась од запросин — врешті, їй було не до того (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- циганський — Циганський, -а, -е 1) Цыганскій. У тебе циганська урода. Мирг. у. 2) циганська го́лка. Большая толстая игла. Чуб. І. 212. 3) циганський піт. Дрожь. Усіх циганський піт пройма. Гліб. 4) циганська риба. Головастикъ. Вх. Лом. 480. Словник української мови Грінченка