1. Словник української мови у 20 томах

цинічний

ЦИНІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який виявляє цинізм (у 1 знач.), безсоромність.

Стала [Клавдія] цинічною і вульгарною, як дівка на вулиці. Дивилась тепер на життєву панораму без завіси (Ірина Вільде);

Гриця аж занудило від базікання цинічного набридлого пасажира, і він був радий, коли вони під'їхали до аеропорту (О. Бердник).

2. Сповнений цинізму (у 1 знач.); безсоромний, зухвалий.

На тюремному дворі сірі халати перекидались догадками, цинічними увагами та переморгувались (М. Коцюбинський);

І знов лунає сміх, а з ним єднається прикрим акомпанементом цинічний регіт підстаркуватої жінки з кокетливими жестами (Леся Українка);

– Чи ти б ото так дома комизилась? Мабуть, хотілося б зробити і більше і краще. Одарка здивовано пхекнула: – Порівняла. То ж для себе! – Така цинічна відповідь збила Марію з толку (П. Панч);

// Брутальний, непристойний.

За всі роки, які я прожив у батьковій хаті, я ні разу не чув брудної лайки чи якого цинічного слова (С. Васильченко).

3. іст. Прикм. до цині́зм 2 і ци́нік 2.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цинічний — див. БЕЗСОРОМНИЙ. Словник синонімів Караванського
  2. цинічний — див. грубий; нахабний Словник синонімів Вусика
  3. цинічний — [циен’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. цинічний — цині́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  5. цинічний — -а, -е. 1》 іст. Прикм. до цинізм 2) і цинік 2). 2》 Який виявляє цинізм (у 1 знач.), безсоромність. 3》 Сповнений цинізму (у 1 знач.); безсоромний. || Брутальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. цинічний — БЕЗСОРО́МНИЙ (про людину — який не зважає на прийняті норми стосунків між людьми, зневажає інтереси інших; про слова, вчинки, поведінку і т. ін. такої людини), БЕЗСО́ВІСНИЙ, БЕЗЛИ́ЧНИЙ діал.; НЕСО́ВІСНИЙ рідше (про людину); БЕЗБО́ЖНИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  7. цинічний — Цині́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. цинічний — ЦИНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який виявляє цинізм (у 1 знач.), безсоромність. Грубий з усіма і цинічний, він пив, розпутничав і споював інших, він шаленів, і в ньому наче вулкан грязі закипав (Горький, II, перекл. Словник української мови в 11 томах