цокольний
ЦО́КОЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до цо́коль 1;
// Який є цоколем.
Іноді з каменю викладають тільки нижню, цокольну частину паркана, зверху якої проходить легкий дерев'яний штахет звичайного типу (з наук.-попул. літ.);
Вся цокольна частина мінарета заново облицьована мармуровими блоками (з газ.).
2. Прикм. до цо́коль 2.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цокольний — [цокол'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- цокольний — цо́кольний прикметник Орфографічний словник української мови
- цокольний — -а, -е. 1》 Прикм. до цоколь 1). || Який є цоколем. Цокольний поверх — поверх, розташований на висоті цоколю. 2》 Прикм. до цоколь 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- цокольний — ЦО́КОЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до цо́коль 1; // Який є цоколем. Іноді з каменю викладають тільки нижню, цокольну частину паркана, зверху якої проходить легкий дерев’яний штахет звичайного типу (Жилий буд. Словник української мови в 11 томах