цокольний

цо́кольний

окол'нией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цокольний — цо́кольний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. цокольний — ЦО́КОЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до цо́коль 1; // Який є цоколем. Іноді з каменю викладають тільки нижню, цокольну частину паркана, зверху якої проходить легкий дерев'яний штахет звичайного типу (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. цокольний — -а, -е. 1》 Прикм. до цоколь 1). || Який є цоколем. Цокольний поверх — поверх, розташований на висоті цоколю. 2》 Прикм. до цоколь 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цокольний — ЦО́КОЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до цо́коль 1; // Який є цоколем. Іноді з каменю викладають тільки нижню, цокольну частину паркана, зверху якої проходить легкий дерев’яний штахет звичайного типу (Жилий буд. Словник української мови в 11 томах