цокольний

цо́кольний

-а, -е.

1》 Прикм. до цоколь 1).

|| Який є цоколем.

Цокольний поверх — поверх, розташований на висоті цоколю.

2》 Прикм. до цоколь 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цокольний — [цокол'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. цокольний — цо́кольний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. цокольний — ЦО́КОЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до цо́коль 1; // Який є цоколем. Іноді з каменю викладають тільки нижню, цокольну частину паркана, зверху якої проходить легкий дерев'яний штахет звичайного типу (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. цокольний — ЦО́КОЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до цо́коль 1; // Який є цоколем. Іноді з каменю викладають тільки нижню, цокольну частину паркана, зверху якої проходить легкий дерев’яний штахет звичайного типу (Жилий буд. Словник української мови в 11 томах