цокіт

Значення в інших словниках

1. цокіт — Клацання, брязкіт; (годинника) цокання; (зубів) стук; (язиками) П. базікання; цокотання, цокотня. Словник синонімів Караванського
2. цокіт — див. звучання Словник синонімів Вусика
3. цокіт — цо́кіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
4. цокіт — ЦО́КІТ, коту, ч. Дія за знач. цо́кати¹, цокота́ти, цокоті́ти і звуки, утворювані цією дією. І регіт, і вигуки, і скоромні вигадки, і дзенькіт склянок, і цокіт ножів- все змішалось у галас безладний та дикий (М. Старицький); Задзвонив другий сигнал. Словник української мови у 20 томах
5. цокіт — -коту, ч. Дія за знач. цокати I, цокотати, цокотіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. цокіт — Цо́кіт, -коту, в -коті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. цокіт — ЦО́КІТ, коту, ч. Дія за знач. цо́кати¹, цокота́ти, цокоті́ти і звуки, утворювані цією дією. І регіт, і вигуки, і скоромні вигадки, і дзенькіт склянок, і цокіт ножів— все змішалось у галас безладний та дикий (Стар., Облога.. Словник української мови в 11 томах