цілко
ЦІ́ЛКО.
Присл. до цілки́й.
– Раз! – скрикнула попадя і вдарила картами по носу. Цілко улучила вона по самому кінчику, аж у нього сльози потекли (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цілко — ці́лко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- цілко — Присл. до цілкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цілко — ЦІ́ЛКО. Присл. до цілки́й. — Раз! — скрикнула попадя і вдарила картами по носу. Цілко улучила вона по самому кінчику, аж у нього сльози потекли (Мирний, III, 1954, 195). Словник української мови в 11 томах