1. Словник української мови у 20 томах

цілковий

ЦІЛКО́ВИЙ, вого. ч., заст.

Срібна монета вартістю один карбованець.

Сім цілкових всунула матінка невістці (Я. Щоголів);

Я – все, що в мене є – тобі оддам: скриню і сто цілкових грошей, і корівку (Ганна Барвінок);

Величний служитель щось буркнув їм, миттю прийняв від Обеременка цілковий і впустив мужиків у будинок (О. Ільченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цілковий — -вого, ч., заст. Срібна монета вартістю в один карбованець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. цілковий — ЦІЛКО́ВИЙ, вого. ч., заст. Срібна монета вартістю один карбованець. Сім цілкових всунула матінка невістці (Щог., Поезії, 1958, 152); Я— все, що в мене є — тобі оддам: скриню і сто цілкових грошей, і корівку (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах
  3. цілковий — I. Цілко́вий, -а, -е Цѣльный. Чи яйця зварить цілковими, чи таки на салі жарить? Черк. у. --------------- II. Цілковий, -вого м. Рубль, цѣлковый. О. 1862. X. 112. Василь і викинув Марусі на тарілку цілкового. Кв. Словник української мови Грінченка