цілковий
ЦІЛКО́ВИЙ, вого. ч., заст. Срібна монета вартістю один карбованець.
Сім цілкових всунула матінка невістці (Щог., Поезії, 1958, 152);
Я— все, що в мене є — тобі оддам: скриню і сто цілкових грошей, і корівку (Барв., Опов.., 1902, 89);
Величний служитель щось буркнув їм, миттю прийняв від Обеременка цілковий і впустив мужиків у будинок (Ільч., Серце жде, 1939, 331).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цілковий — ЦІЛКО́ВИЙ, вого. ч., заст. Срібна монета вартістю один карбованець. Сім цілкових всунула матінка невістці (Я. Щоголів); Я – все, що в мене є – тобі оддам: скриню і сто цілкових грошей, і корівку (Ганна Барвінок); Величний служитель щось буркнув їм... Словник української мови у 20 томах
- цілковий — -вого, ч., заст. Срібна монета вартістю в один карбованець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цілковий — I. Цілко́вий, -а, -е Цѣльный. Чи яйця зварить цілковими, чи таки на салі жарить? Черк. у. --------------- II. Цілковий, -вого м. Рубль, цѣлковый. О. 1862. X. 112. Василь і викинув Марусі на тарілку цілкового. Кв. Словник української мови Грінченка