1. Словник української мови в 11 томах

цілко

ЦІ́ЛКО. Присл. до цілки́й.

— Раз! — скрикнула попадя і вдарила картами по носу. Цілко улучила вона по самому кінчику, аж у нього сльози потекли (Мирний, III, 1954, 195).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цілко — ці́лко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. цілко — ЦІ́ЛКО. Присл. до цілки́й. – Раз! – скрикнула попадя і вдарила картами по носу. Цілко улучила вона по самому кінчику, аж у нього сльози потекли (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. цілко — Присл. до цілкий. Великий тлумачний словник сучасної мови