чарівницький

ЧАРІВНИ́ЦЬКИЙ, а, е.

Те саме, що чарівни́чий.

– Віло біла, любая посестро, хоч у тебе розум чарівницький, але в тебе все ж дівоче серце – як обступлять вороги тісненько, то коли б ти, сестро, не злякалась (Леся Українка);

Для невтаємниченої людини у поведінці і діях Кармалюка справді було щось надприродне, нелюдське, чарівницьке (із журн.);

З сусіднього гаю летять чарівницькі Пісні соловейка (А. Кримський);

Сотні порід дерев наче єдналися тут, у цій чарівницькій улоговині серед безмежного голого степу, у якийсь всесвітній ліс (Ю. Смолич);

Прикладне мистецтво Х століття [Київської Русі] в зіставленні з фольклорними записами ХІХ століття (чарівницькі казки та билини) підтверджує глибоку продуманість язичеської символіки (із журн.).