1. Словник української мови в 11 томах

чарівницький

ЧАРІВНИ́ЦЬКИЙ, а, е. Те саме, що чарівни́чий.

— Віло біла, любая посестро, хоч у тебе розум чарівницький, але в тебе все ж дівоче серце — як обступлять вороги тісненько, то коли б ти, сестро, не злякалась (Л. Укр., І, 1951, 388);

Для невтаємниченої людини у поведінці і діях Кармалюка справді було щось надприродне, нелюдське, чарівницьке (Вітч., 1, 1970, 205);

З сусіднього гаю летять чарівницькі Пісні соловейка (Крим., Вибр., 1965, 72);

Сотні порід дерев наче єдналися тут, у цій чарівницькій улоговині серед безмежного голого степу, у якийсь всесвітній ліс (Смолич, Світанок.., 1956, 540).

♦ Нена́че (на́че і т. ін.) від по́маху (за по́махом) чарівни́цького жезла́ див. жезл.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чарівницький — (який чарує) чарівний, чародійний, химородний, чаклунський. Словник синонімів Полюги
  2. чарівницький — ЧАРІВНИ́ЦЬКИЙ, а, е. Те саме, що чарівни́чий. – Віло біла, любая посестро, хоч у тебе розум чарівницький, але в тебе все ж дівоче серце – як обступлять вороги тісненько, то коли б ти, сестро, не злякалась (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  3. чарівницький — чарівни́цький прикметник Орфографічний словник української мови
  4. чарівницький — -а, -е. Те саме, що чарівничий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чарівницький — Чарівни́цький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. чарівницький — Чарівни́цький, -а, -е = чарівничий. К. (Желех.). Словник української мови Грінченка