чарівниченько
ЧАРІВНИ́ЧЕНЬКО, а, ч.
Зменш.-пестл. до чарівни́к.
[Мар'яна:] Слухай, любий чарівниченьку, научи ж мене чарувати, тоді я тебе так зачарую, що ніколи не покинеш мене! (С. Васильченко);
* Образно. Місяцю, князю, Ти, чарівниченьку! Смуток на твойому Ясному личеньку (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чарівниченько — див. чародій Словник синонімів Вусика
- чарівниченько — чарівни́ченько іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- чарівниченько — -а, ч. Зменш.-пестл. до чарівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чарівниченько — ЧАРІВНИ́ЧЕНЬКО, а, ч. Зменш.-пестл. до чарівни́к. [Мар’яна:] Слухай, любий чарівниченьку, научи ж мене чарувати, тоді я тебе так зачарую, що ніколи не покинеш мене! (Вас., III, 1960, 35); *Образно. Місяцю, князю, Ти, чарівниченьку! Смуток на твойому Ясному личеньку (Фр., X, 1954, 32). Словник української мови в 11 томах