1. Словник української мови у 20 томах

чебурек

ЧЕБУРЕ́К, а, ч.

Пиріжок із тонко розкачаного прісного тіста, начинений бараниною (поширений у народів Сходу).

І з мукою бачив Нур'ялі, яка прозора й виснажена стала його Есме та маленький Асам, позбавлений молока й чебурека (З. Тулуб);

Вони обідали у придорожньому ресторані, де покуштували чебуреків (М. Трублаїні);

Вперед, орли! Далеко, далеко, подалі від хати .. Туди, де гори, чинари і шашлики (можна – чебуреки) (А. Крижанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чебурек — чебуре́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. чебурек — -а, ч. Пиріжок із тонко розкачаного прісного тіста, начинений бараниною (поширений у народів Сходу). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чебурек — ЧЕБУРЕ́К, а, ч. Пиріжок з тонко розкачаного прісного тіста, начинений бараниною (поширений у народів Сходу). І з мукою бачив Нур’ялі, яка прозора й виснажена стала його Есме та маленький Асам, позбавлений молока й чебурека (Тулуб, Людолови, I, 1957... Словник української мови в 11 томах