чебурек

чебуре́к

-а, ч.

Пиріжок із тонко розкачаного прісного тіста, начинений бараниною (поширений у народів Сходу).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чебурек — ЧЕБУРЕ́К, а, ч. Пиріжок із тонко розкачаного прісного тіста, начинений бараниною (поширений у народів Сходу). І з мукою бачив Нур'ялі, яка прозора й виснажена стала його Есме та маленький Асам, позбавлений молока й чебурека (З. Словник української мови у 20 томах
  2. чебурек — чебуре́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. чебурек — ЧЕБУРЕ́К, а, ч. Пиріжок з тонко розкачаного прісного тіста, начинений бараниною (поширений у народів Сходу). І з мукою бачив Нур’ялі, яка прозора й виснажена стала його Есме та маленький Асам, позбавлений молока й чебурека (Тулуб, Людолови, I, 1957... Словник української мови в 11 томах