чебурек
ЧЕБУРЕ́К, а, ч. Пиріжок з тонко розкачаного прісного тіста, начинений бараниною (поширений у народів Сходу).
І з мукою бачив Нур’ялі, яка прозора й виснажена стала його Есме та маленький Асам, позбавлений молока й чебурека (Тулуб, Людолови, I, 1957, 261);
Вони обідали у придорожньому ресторані, де покуштували чебуреків (Трубл., II, 1955, 143).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чебурек — ЧЕБУРЕ́К, а, ч. Пиріжок із тонко розкачаного прісного тіста, начинений бараниною (поширений у народів Сходу). І з мукою бачив Нур'ялі, яка прозора й виснажена стала його Есме та маленький Асам, позбавлений молока й чебурека (З. Словник української мови у 20 томах
- чебурек — чебуре́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- чебурек — -а, ч. Пиріжок із тонко розкачаного прісного тіста, начинений бараниною (поширений у народів Сходу). Великий тлумачний словник сучасної мови