чепурний
ЧЕПУРНИ́Й, а́, е́.
1. Який відзначається чистотою, акуратністю, охайністю.
Старшим боярином був з города парубок, свитник Василь. Хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі (Г. Квітка-Основ'яненко);
Нова хата, біла, чепурна, привітно виглядала з-за обголених лихою осінньою негодою груш (Панас Мирний);
Чепурні берези маяли на вітрі, як русалки, зеленими косами (М. Коцюбинський);
Дівчинка в віночку з живих квітів і в строкатій чепурній плахті гнала .. велику круторогу корову (З. Тулуб);
Над Дністром розкинулось маленьке чепурне село, в якому жив красень Іванко і його голубоока кохана Марійка (з легенди);
Посередені – чепурна піч, заслонена дерев'яною заслінкою й завішена понад припічком ситцевою шторкою (І. Багряний).
2. Який завжди стежить за чистотою житла, за своїм зовнішнім виглядом і т. ін.
Випестили її [дівчинку], викохали хорошу й чепурну і на розум добрий навчили (Марко Вовчок);
Маріїн Париж співзвучний Парижеві Лепажа: чепурні служниці, що мріють про вдале заміжжя, обшарпані гамени, натомлені робітники (М. Слабошпицький);
// Який свідчить про акуратність, охайність кого-небудь.
Йшов молодий чоловік. “Не багатого роду!” – казала проста свита, накинута наопашки, – “та чепурної вдачі”, – одмовляла чиста, біла, на грудях вишивана сорочка, виглядаючи з-під свити (Панас Мирний).
Значення в інших словниках
- чепурний — (який виділяється своєю нарядністю) охайний, (про костюми) ошатний, елегантний. Словник синонімів Полюги
- чепурний — (хто) охайний, чистий, акуратний, д. кукібний, хайний, (- жінок) дженджуристий, (одяг) ошатний, елегантний, чепурненький, чепуристий Словник синонімів Караванського
- чепурний — див. охайний Словник синонімів Вусика
- чепурний — [чеипурний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- чепурний — чепурни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- чепурний — -а, -е. 1》 Який відзначається чистотою, акуратністю, охайністю. 2》 Який завжди стежить за чистотою житла, за своїм зовнішнім виглядом і т. ін. || Який свідчить про акуратність, охайність кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чепурний — ОХА́ЙНИЙ (чисто, дбайливо вбраний, прибраний; який стежить за зовнішнім виглядом, чистотою житла тощо), ЧЕПУРНИ́Й, АКУРА́ТНИЙ, ЧЕПУРИ́СТИЙ, ЧИ́СТИЙ, ЧЕПУРКУВА́ТИЙ розм., ХА́РНИЙ діал., ШПЕ́ТНИЙ діал., ШТЕ́ПНИЙ діал., ХУПА́ВИЙ діал. Словник синонімів української мови
- чепурний — Че́пурни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чепурний — ЧЕПУРНИ́Й, а́, е́. 1. Який відзначається чистотою, акуратністю, охайністю. Старшим боярином був з города парубок, свитник Василь. Хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах