чепурний
ОХА́ЙНИЙ (чисто, дбайливо вбраний, прибраний; який стежить за зовнішнім виглядом, чистотою житла тощо), ЧЕПУРНИ́Й, АКУРА́ТНИЙ, ЧЕПУРИ́СТИЙ, ЧИ́СТИЙ, ЧЕПУРКУВА́ТИЙ розм., ХА́РНИЙ діал., ШПЕ́ТНИЙ діал., ШТЕ́ПНИЙ діал., ХУПА́ВИЙ діал. З першого погляду видно було, що виростає при матері: чисте, охайне, вимите, вичесане... (О. Гончар); Стоїть її хата край села, весела й чепурна, мов дівчина в білій льолі (М. Стельмах); Обабіч дороги, рівної, акуратної і припорошеної чистим білим снігом, чорніли страшні й потворні згарища (Ю. Смолич); Завжди чепуристий, навіть франтуватий, професорський нащадок був зараз неголений і непричесаний (І. Головченко і О. Мусієнко); Офіцер був у повній парадній формі: чистий, вимитий, причесаний, у лайкових рукавичках (Григорій Тютюнник); (Маргарита:) Сама вбирай у хаті, Сама вари й печи, сама і ший і мий, А мати в мене ще такі чепуркуваті, Що Боже крий! (переклад М. Лукаша); Тимоха козак штепний був: високо підголював чуб, уси закручував (Г. Квітка-Основ'яненко). — Пор. 1. чи́стий.
Значення в інших словниках
- чепурний — (який виділяється своєю нарядністю) охайний, (про костюми) ошатний, елегантний. Словник синонімів Полюги
- чепурний — (хто) охайний, чистий, акуратний, д. кукібний, хайний, (- жінок) дженджуристий, (одяг) ошатний, елегантний, чепурненький, чепуристий Словник синонімів Караванського
- чепурний — див. охайний Словник синонімів Вусика
- чепурний — [чеипурний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- чепурний — ЧЕПУРНИ́Й, а́, е́. 1. Який відзначається чистотою, акуратністю, охайністю. Старшим боярином був з города парубок, свитник Василь. Хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі (Г. Словник української мови у 20 томах
- чепурний — чепурни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- чепурний — -а, -е. 1》 Який відзначається чистотою, акуратністю, охайністю. 2》 Який завжди стежить за чистотою житла, за своїм зовнішнім виглядом і т. ін. || Який свідчить про акуратність, охайність кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чепурний — Че́пурни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чепурний — ЧЕПУРНИ́Й, а́, е́. 1. Який відзначається чистотою, акуратністю, охайністю. Старшим боярином був з города парубок, свитник Василь. Хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах