1. Словник української мови в 11 томах

чепурний

ЧЕПУРНИ́Й, а́, е́.

1. Який відзначається чистотою, акуратністю, охайністю.

Старшим боярином був з города парубок, свитник Василь. Хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі (Кв.-Осн., II, 1956, 27);

Нова хата, біла, чепурна, привітно виглядала з-за обголених лихою осінньою негодою груш (Мирний, І, 1949, 269);

Чепурні берези маяли на вітрі, як русалки, зеленими косами (Коцюб., І, 1955, 308);

Дівчинка в віночку з живих квітів і в строкатій чепурній плахті гнала .. велику круторогу корову (Тулуб, В степу.., 1964, 88).

2. Який завжди стежить за чистотою житла, за своїм зовнішнім виглядом і т. ін.

Випестили її [дівчинку], викохали хорошу й чепурну і на розум добрий навчили (Вовчок, І, 1955, 21);

// Який свідчить про акуратність, охайність кого-небудь.

Йшов молодий чоловік. "Не багатого роду!" — казала проста свита, накинута наопашки,— "та чепурної вдачі",— одмовляла чиста, біла, на грудях вишивана сорочка, виглядаючи з-під свити (Мирний, І, 1949, 125).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чепурний — (який виділяється своєю нарядністю) охайний, (про костюми) ошатний, елегантний. Словник синонімів Полюги
  2. чепурний — (хто) охайний, чистий, акуратний, д. кукібний, хайний, (- жінок) дженджуристий, (одяг) ошатний, елегантний, чепурненький, чепуристий Словник синонімів Караванського
  3. чепурний — див. охайний Словник синонімів Вусика
  4. чепурний — [чеипурний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. чепурний — ЧЕПУРНИ́Й, а́, е́. 1. Який відзначається чистотою, акуратністю, охайністю. Старшим боярином був з города парубок, свитник Василь. Хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. чепурний — чепурни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  7. чепурний — -а, -е. 1》 Який відзначається чистотою, акуратністю, охайністю. 2》 Який завжди стежить за чистотою житла, за своїм зовнішнім виглядом і т. ін. || Який свідчить про акуратність, охайність кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. чепурний — ОХА́ЙНИЙ (чисто, дбайливо вбраний, прибраний; який стежить за зовнішнім виглядом, чистотою житла тощо), ЧЕПУРНИ́Й, АКУРА́ТНИЙ, ЧЕПУРИ́СТИЙ, ЧИ́СТИЙ, ЧЕПУРКУВА́ТИЙ розм., ХА́РНИЙ діал., ШПЕ́ТНИЙ діал., ШТЕ́ПНИЙ діал., ХУПА́ВИЙ діал. Словник синонімів української мови
  9. чепурний — Че́пурни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)