черга

ЧЕ́РГА, и, ж.

1. Певна послідовність, порядок у діях, русі, прямуванні, слідуванні кого-, чого-небудь.

Дотримувати черги;

// Одна з ланок, частин чого-небудь цілого, що має з'являтися, вступати в дію у визначеній послідовності.

Відбулося відкриття другої черги Каракумського каналу (з газ.);

// Чиє-небудь місце в якійсь черговості, чиє-небудь право дії відповідно до черговості.

Черга на спорудження садових будиночків (з газ.);

Черга на одержання квартири.

2. Час, який настав для когось, щоб діяти слідом за попередником.

– Дочко! прийшла й наша черга до прикладу казати (Г. Квітка-Основ'яненко);

Коли мати не мала часу, а Ярині припадала черга пасти бидло.., то Дарку посилали й саму в двір до легшої роботи (Леся Українка).

3. Група людей, які стали один за одним для одержання або здійснення чого-небудь.

Дослухаючись до цокотіння кулеметів і вибухів бомб на Печерську, на вулицях біля звичайних колодязів стояли довгі черги за водою (О. Довженко);

– Ставайте в чергу і підходьте до пана коменданта по одному (Григорій Тютюнник);

У дверях сталася жахлива тиснява із криками, і чудова черга вмить обернулась на безладну, розлючену юрбу, що безоглядно пхнулася вперед (В. Підмогильний).

4. Ряд пострілів з автоматичної вогнепальної зброї, зроблених за один прийом.

Почулась автоматна черга. Тонко просвистіли в повітрі кулі (А. Шиян);

Шваркнула черга з автомата, але й тільки – слідом далі ніхто не йшов, боявся (І. Багряний);

Боєць дав коротку чергу (С. Голованівський);

// Ряд ритмічних ударів, що супроводжуються різкими звуками.

Старий котельник, як і раніше, ремонтував танки, як і раніше, оглушливі черги його пневматичного молотка зливалися з глухим шумом великого цеху (О. Донченко).

(1) Жива́ че́рга – порядок розташування, що потребує особистої присутності всіх тих, хто стоїьб у черзі; Займа́ти / зайня́ти че́ргу́ див. займа́ти;

Засто́ювати / засто́яти че́ргу (че́рги) див. засто́ювати;

Наря́д по́за че́ргою; Позачерго́вий наря́д див. наря́д²;

(2) По че́рзі:

а) у певній послідовності.

Я обходжу гурт товаришів, кожному по черзі стискаю руку (П. Колесник);

Анеля .. знов не витримала і схопилася з місця: – Єрзюню! Ти мусиш розповісти все-все... Отже, розповідай все по черзі (З. Тулуб);

б) чергуючись, змінюючи один одного.

– Це ми, бачте, чергуємось з Досифеєм: ставимо самовар по черзі: раз він, раз я, – сказала Майбородиха (І. Нечуй-Левицький);

Мисливці по черзі вартували вовків (М. Трублаїні);

Прихо́дить / прийшла́ (при́йде) че́рга див. прихо́дити.

◇ Іти́ своє́ю че́ргою див. іти́;

(3) На че́рзі, зі сл. бу́ти, стоя́ти і под. – перший у певній послідовності.

– Некрутський набір, Сидоре, – одказав голова, – твій Іван на черзі (О. Стороженко);

Олексієві пішов двадцятий, стояв він на черзі у некрути (П. Куліш);

(4) На че́рзі дня, зі сл. стояти, бути – першочерговий для вирішення.

Є важливі ділянки літератури, складні й часткові проблеми, питання різного характеру, пов'язані з творчою діяльністю окремих письменників і цілим літературним процесом, які стоять на черзі дня, чекають на своїх дослідників (із журн.);

(5) По́за че́ргою – терміново, відклавши все інше.

– В лабораторії є наказ виявляти мої негативи й друкувати зараз же поза всякою чергою (Ю. Яновський);

(6) У пе́ршу че́ргу – насамперед, передусім, спочатку.

Якщо спробувати визначити основні ідеї збірок [Л. Дмитерка] “Крилатий кінь” і “Причетність”, то цілком очевидно, слід у першу чергу говорити про ідеї миру – миру на землі (з газ.);

При виборі творів для перекладу Франко орієнтувався в першу чергу на їх політичну й громадську спрямованість (із журн.);

(7) У свою́ че́ргу – так само, також.

– І нікому – ніякого спуску. Все, що підлеглим належить, – дайте. Бо я в свою чергу вимагатиму з вас немилосердно по всіх пунктах. Вам зрозуміло? (О. Гончар);

У свою чергу префікс до- трансформує значення граничності і виступає синонімом до префікса при-: “Вона доторкнулась до його виду” (Культура сл.);

Своє́ю че́ргою.

Гість своєю чергою випив за здоров'я хазяїна, потім хазяйки, а далі за здоров'я Ваті (І. Нечуй-Левицький);

Андрій розпитував про новини й інформував своєю чергою про все, що знав. Передавав телеграми про наглі події (І. Багряний);

[Як (мов, ні́би, аби́ і т. ін.)] відбува́ти / відбу́ти че́ргу див. відбува́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черга — (визначена послідовність когось а. чогось) ряд, порядок, діал. колія. Словник синонімів Полюги
  2. черга — (людей) хвіст, ряд, лінія, колія, (автоматна) серія, ФР. плин, течія <н. іти своєю чергою>, черговість <н. поза чергою> Словник синонімів Караванського
  3. черга — див. багато; ватага Словник синонімів Вусика
  4. черга — [черга] -ргие, д. і м. -рз'і, мн. чергие, черг Орфоепічний словник української мови
  5. черга — че́рга́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. черга — черги, ж. 1》 Певна послідовність, порядок у діях, русі, прямуванні, слідуванні кого-, чого-небудь. Дотримувати черги. || Одна з ланок, частин чого-небудь цілого, що має з'являтися, вступати в дію у визначеній послідовності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. черга — відбува́ти / відбу́ти че́ргу. Робити що-небудь неохоче, без будь-якого бажання. Зиркав (Коваль) на всіх спідлоба, сопів та все придивлявся до Чумачихи, як вона обідає: з смаком чи так собі, аби одбути чергу? (В. Кучер). на че́рзі, зі сл. Фразеологічний словник української мови
  8. черга — Че́рга́, -ги́, -зі́; че́рги, черг Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. черга — ЧЕ́РГА́, че́рги́, ж. 1. Певна послідовність, порядок у діях, русі, прямуванні, слідуванні кого-, чого-небудь. Дотримувати черги; // Одна з ланок, частин чого-небудь цілого, що має з’являтися, вступати в дію у визначеній послідовності. Словник української мови в 11 томах
  10. черга — Черга, -ги ж. Очередь, чередъ. ЗОЮР. II. 27. Приходить черга і до дякьків. Рудч. Ск. II. 29. Ми тебе поїли, зодягали і до розуму довели, — служи за нашу чергу. Кв. черго́ю. По очереди. під чергу прийти́ся. Попасть въ очередь. Конст. у. засто́ювати чергу. Ожидать очереди. Левиц. І. Словник української мови Грінченка