черга

ЧЕ́РГА́, че́рги́, ж.

1. Певна послідовність, порядок у діях, русі, прямуванні, слідуванні кого-, чого-небудь.

Дотримувати черги;

// Одна з ланок, частин чого-небудь цілого, що має з’являтися, вступати в дію у визначеній послідовності.

Відбулося відкриття другої черги Каракумського каналу (Рад. Укр., 15.XI 1960, 1);

У Кривбасі стала до ладу перша черга Південного гірничо-збагачувального комбінату для збагачення залізистих кварцитів (Наука.., 12, 1957, 2);

// Чиє-небудь місце в якійсь черговості, чиє-небудь право дії відповідно до черговості.

◊ Іти́ своє́ю че́рго́ю — відбуватися безвідносно до чого-небудь, само собою.

А тим часом гра йде своєю чергою, жорстока, болюча і запальна (Коцюб., II, 1955, 264);

На че́рзі [бу́ти, стоя́ти і т. ін.] — бути першим у певній черговості, бути черговим (у 1 знач.).

Олексієві пішов двадцятий, стояв він на черзі у некрути (П. Куліш, Вибр., 1969, 294);

— Некрутський набір, Сидоре,— одказав голова,— твій Іван на черзі (Стор., І, 1957, 215);

[Таль:] Тепер на черзі питання про допомогу хворій (Крот., Вибр., 1959, 500);

На че́рзі дня [бу́ти, стоя́ти і т. ін.] — виступати як першочергове (перев. про питання, завдання, що має бути розв’язане).

Боротьба між пролетаріатом і буржуазією стоїть на черзі дня в усій Європі (Ленін, 11, 1970, 266);

По че́рзі:

а) у певній послідовності.

Я обходжу гурт товаришів, кожному по черзі стискаю руку (Кол., На фронті.., 1959, 117);

Анеля.. знов не витримала і схопилася з місця:— Єрзюню! Ти мусиш розповісти все-все… Отже, розповідай все по черзі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 11);

б) чергуючись, змінюючи один одного.

— Це ми, бачте, чергуємось з Досифеєм: ставимо самовар по черзі: раз він, раз я, — сказала Майбородиха (Н.-Лев., IV, 1956, 281);

Мисливці по черзі вартували вовків (Трубл., Вовки.., 1936, 42);

У пе́ршу че́ргу див. пе́рший;

У (в) свою́ че́ргу; Своє́ю че́рго́ю — у відповідь, із свого боку; як і інші.

Молодий пасажир тепер у свою чергу оглянув старого (Панч, Синів.., 1959, 6);

Гість своєю чергою випив за здоров’я хазяїна, потім хазяйки, а далі за здоров’я Ваті (Н.-Лев., IV, 1956, 124).

2. Час, який настав для когось, щоб діяти слідом за попередником.

— Дочко! прийшла й наша черга до прикладу казати (Кв.-Осн., II, 1956, 71);

Коли мати не мала часу, а Ярині припадала черга пасти бидло.., то Дарку посилали й саму в двір до легшої роботи (Л. Укр., III, 1952, 639);

На ослонах попід стіною сиділи чоловіки та жінки, очікуючи черги (Коцюб., І, 1955, 37).

◊ Відбува́ти (відбу́ти, одбува́ти, одбу́ти) че́ргу́ — брати участь у чому-небудь без бажання, робити щось нехотя, для годиться.

Зиркав [Коваль] на всіх спідлоба, сопів та все придивлявся до Чумачихи, як вона обідає: з смаком чи так собі, аби одбути чергу? (Кучер, Трудна любов, 1960, 313);

Наря́д по́за че́рго́ю див. наря́д²;

По́за [вся́кою] че́рго́ю — не чекаючи черги; позачергово, додатково.

— В лабораторії є наказ виявляти мої негативи й друкувати зараз же поза всякою чергою? (Ю. Янов., II, 1958, 96);

Прихо́дить (прийшла́, при́йде) че́рга́ див. прихо́дити.

3. Група людей, які стали один за одним для одержання або здійснення чого-небудь.

Дослухаючись до цокотіння кулеметів і вибухів бомб на Печерську, на вулицях біля звичайних колодязів стояли довгі черги за водою (Довж., І, 1958, 54);

— Ставайте в чергу і підходьте до пана коменданта по одному (Тют., Вир, 1964, 410).

Жива́ че́рга́ — порядок розташування, що потребує особистої присутності всіх тих, хто чекає чого-небудь;

Займа́ти (зайня́ти) че́ргу́ див. займа́ти;

Засто́ювати (застоя́ти) че́рги́ (че́ргу́) див. засто́ювати.

4. Ряд пострілів з автоматичної вогнепальної зброї, зроблених за один прийом.

Почулась автоматна черга. Тонко просвистіли в повітрі кулі (Шиян, Переможці, 1950, 152);

Радянським бійцям доводилося перехоплюватись через голі висоти переважно вночі, через перехресні струмені ворожих кулеметних черг (Гончар, III, 1959, 376);

Боєць дав коротку чергу (Голов., Тополя.., 1965, 329);

// Ряд ритмічних ударів, що супроводжуються різкими звуками.

Старий котельник, як і раніше, ремонтував танки, як і раніше, оглушливі черги його пневматичного молотка зливалися з глухим шумом великого цеху (Донч., VI, 1957, 292).

Сліпа́ че́рга́ див. сліпи́й.