черпак
ЧЕРПА́К, а́, ч.
1. Ківш, невелика посудина (перев. з довгою ручкою) для черпання чого-небудь.
Маруся подає йому воду в дерев'янім черпаці, він п'є (І. Франко);
Андрій поклав весла і став черпаком вибирати воду (Л. Дмитерко);
Гриша, в халаті поверх ватянки, стояв з черпаком у руці над казаном (О. Гончар);
* Образно. А ти? – І моє серце вже стало, як барильце, сказала Настуся, – в мене ніби хтось наливає кохання відрами, черпаками, дійницями; наливає одеколону, духів, шампанського. Я сама стаю неначе здорове барило і от-от незабаром лусну од кохання: обручі на мені вже лущать (І. Нечуй-Левицький);
// Кількість чого-небудь, набраного такою посудиною.
Кожному одмірялося по черпакові перлової каші (Григорій Тютюнник);
Черпак холодної води.
2. Частина машини, механізму (екскаватора, драги і т. ін.), що має форму ковша і використовується для виймання ґрунту, породи, якої-небудь маси.
Гримотливою стрічкою один за одним невпинно пропливають стальні черпаки, розхлюпуючи каламутну воду. Важкий корпус землечерпалки увесь дрібно тремтить (О. Донченко);
За його спиною час від часу розтулялися щелепи залізного ковша, і з них висипалася нова конусовидна гірка жовтого намулу, вибраного черпаком з напіввисхлої [напіввисохлої] річки (І. Муратов).
3. діал. Різновид рибальської сіті.
Загальнопоширеною була ловля гачками і вудкою. На Старорсамбірщині застосовували різновид рибальської сіті – черпак (в інших селах ловили подібним знаряддям – ужмином) (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- черпак — див. КІВШ Словник синонімів Караванського
- черпак — див. ложка Словник синонімів Вусика
- черпак — черпа́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- черпак — (-а) ч. 1. тюр. Роздавач їжі в їдальні виправно-трудової установи. БСРЖ, 669; СЖЗ, 112; ЯБМ, 2, 531. 2. арм. Солдат строкової служби, який відслужив рік. Словник жарґонної лексики української мови
- черпак — -а, ч. 1》 Ківш, невелика посудина (перев. з довгою ручкою) для черпання чого-небудь. || Кількість чого-небудь, набраного такою посудиною. 2》 Частина машини, механізму (екскаватора, драги і т. ін.), що має форму ковша і використовується для виймання ґрунту, породи, якої-небудь маси. Великий тлумачний словник сучасної мови
- черпак — КІВШ (кругла перев. відкрита посудина з ручкою для черпання води, вина, молока, меду тощо), ЧЕРПА́К, КОРЯ́К, КО́РЕЦЬ, ПОСТАВЕ́ЦЬ заст.; ЛІ́ЙКА (для виливання води з човна); МИХА́ЙЛИК заст. (невелика посудина для черпання й пиття горілки). Словник синонімів української мови
- черпак — Черпа́к, -ка́; -паки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- черпак — ЧЕРПА́К, а́, ч. 1. Ківш, невелика посудина (перев. з довгою ручкою) для черпання чого-небудь. Маруся подає йому воду в дерев’янім черпаці, він п’є (Фр., IХ, 1952, 310); Андрій поклав весла і став черпаком вибирати воду (Дмит. Словник української мови в 11 томах
- черпак — Черпак, -ка м. 1) Черпакъ на длинной палкѣ или ведро съ короткой ручкой, вверхъ стоящей, для набиранія воды. МУК. 1. 44. Шух. І. 250, 251. Ось черпак з водою. Драг. 37. 2) Родъ ковша для поливанія ризей (см. ризи). Шух. І. 179. 3) = фатка = хватка. Вх. Словник української мови Грінченка