1. Словник синонімів української мови

черпак

КІВШ (кругла перев. відкрита посудина з ручкою для черпання води, вина, молока, меду тощо), ЧЕРПА́К, КОРЯ́К, КО́РЕЦЬ, ПОСТАВЕ́ЦЬ заст.; ЛІ́ЙКА (для виливання води з човна); МИХА́ЙЛИК заст. (невелика посудина для черпання й пиття горілки). — Беріть усі, — звернувся Бульба в бік запорожців, — що в кого є: ковші, черпаки або чарки (О. Довженко); Він давно й з охотою пив з дерев'яного коряка, ніби пізнавав і смакував рідну воду (С. Скляренко); Дід Варфоломій витяг з дупла верби дерев'яний корець і, зачерпнувши з криниці прозорої чистої води, подав гостеві напитися (І. Цюпа); Горілку, мед не чаркою — Поставцем черкає (Максим) (Т. Шевченко); — А мені, батьку, дозволь михайлик горілки (М. Старицький); Нараз Мручко глемезнув кулаком об стіл, аж недопитий михайлик на ньому на півліктя підскочив і пішов шкереберть (Б. Лепкий).

КІВШ (частина машини, механізму), ЧЕРПА́К.

ОПОЛО́НИК (велика ложка, якою насипають рідку страву), ЧЕРПА́К, ПОЛО́НИК рідше, ВАРЕ́ХА діал., ВАРИ́ШКА діал. У казанах кип'ячу смолу ополониками мішали (Г. Квітка-Основ'яненко); Стоїть борщ у нього перед очима в великій макітрі, а в нім застромлена ложка, як коли то й полоник (Лесь Мартович); Коли в котлах сухо, кашовар бубнить варехою у відро (П. Козланюк); Довкола нього (стоять) ріжні люди, хто з батогом, хто з граблями, баби з варишками (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черпак — див. КІВШ Словник синонімів Караванського
  2. черпак — див. ложка Словник синонімів Вусика
  3. черпак — ЧЕРПА́К, а́, ч. 1. Ківш, невелика посудина (перев. з довгою ручкою) для черпання чого-небудь. Маруся подає йому воду в дерев'янім черпаці, він п'є (І. Франко); Андрій поклав весла і став черпаком вибирати воду (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. черпак — черпа́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. черпак — (-а) ч. 1. тюр. Роздавач їжі в їдальні виправно-трудової установи. БСРЖ, 669; СЖЗ, 112; ЯБМ, 2, 531. 2. арм. Солдат строкової служби, який відслужив рік. Словник жарґонної лексики української мови
  6. черпак — -а, ч. 1》 Ківш, невелика посудина (перев. з довгою ручкою) для черпання чого-небудь. || Кількість чого-небудь, набраного такою посудиною. 2》 Частина машини, механізму (екскаватора, драги і т. ін.), що має форму ковша і використовується для виймання ґрунту, породи, якої-небудь маси. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. черпак — Черпа́к, -ка́; -паки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. черпак — ЧЕРПА́К, а́, ч. 1. Ківш, невелика посудина (перев. з довгою ручкою) для черпання чого-небудь. Маруся подає йому воду в дерев’янім черпаці, він п’є (Фр., IХ, 1952, 310); Андрій поклав весла і став черпаком вибирати воду (Дмит. Словник української мови в 11 томах
  9. черпак — Черпак, -ка м. 1) Черпакъ на длинной палкѣ или ведро съ короткой ручкой, вверхъ стоящей, для набиранія воды. МУК. 1. 44. Шух. І. 250, 251. Ось черпак з водою. Драг. 37. 2) Родъ ковша для поливанія ризей (см. ризи). Шух. І. 179. 3) = фатка = хватка. Вх. Словник української мови Грінченка