чесний

ЧЕ́СНИЙ, а, е.

1. Який відзначається високими моральними якостями.

Чесним, хлопчику, будь у труді, у навчанні, у дружбі (С. Крижанівський);

Як і Кобилянська, так само радісно привітала визволення і вся чесна інтелігенція західних областей України (М. Рильський);

// Не здатний украсти що-небудь, не схильний до крадіжки.

– Опріч поденної ціни, я тебе й награжу [нагороджу] за твою правду і коли будеш чесний (Г. Квітка-Основ'яненко);

Передусім, він [Давид Семенович] був скорочений за те, що чесний, за те, що не тільки сам не крав, але й іншим красти не дозволив би (В. Підмогильний);

// Який виражає правдивість, прямоту характеру, відвертість (про обличчя, погляд і т. ін.).

Він [лікар] стискає мені руку й дивиться в очі. І я розумію його. Нема рятунку? Нема, – кажуть його чесні очі (М. Коцюбинський);

// Власт. людині, яка має високі моральні якості.

З його чесної і правдивої вдачі неначе хтось висмоктав половину енергії, половину свіжих, здорових дум (І. Нечуй-Левицький);

Є почуття такі прозорі, Що коли б з них відлити зорі, Вони б світились, як небесні, – Такі прямі і дуже чесні Ті почуття (П. Воронько);

Патріотичні вчинки й жертви показувалися даремними. Особисті приватні інтереси переважали всі чесні й патріотичні пориви. Своє власне хатнє лихо для кожного ставало непомірно тяжким (з наук. літ.);

// Який старанно, ретельно виконує свої обов'язки; сумлінний.

– Я, – сказав йому Григорій Павлович, – це зробив я. Темні ви люди, коли не бачите нашої Ганни Антонівни, чесної народної вчительки (Ю. Яновський);

Йосипа Осокіна знали в Дніпропетровську як чесного лікаря, який завжди подасть безкорисливу допомогу (Д. Ткач);

// у знач. ім. че́сний, ного, ч.; че́сна, ної, ж. Той (та), що має високі моральні якості, правдивий, відвертий.

– Чесному всюди честь. – Хоч і під лавкою (Номис).

2. Який відповідає поняттям честі, чесності, правилам честі.

Чесне діло роби сміло! (прислів'я);

[Матушка гуменя:] На се немає науки. Добра воля та чесний намір тому тебе научать (Панас Мирний);

В нього страшний нюх на продукти і речі, його знають старшини всіх підрозділів, з якими він вів не завжди чесну гру (Григорій Тютюнник);

Прощай, бандитське безпутне життя! Але що ж далі? Де та стежка, що назавжди виведе її з бандитських блукань до нового, чесного життя? (О. Гончар);

// Який випливає із сумлінного ставлення до своїх обов'язків, пов'язаний із ним.

Грицько – невсипущий хазяїн. Він чесною працею, своїми мозоляними руками надбав те, що має в господі (Панас Мирний);

Скільки чесних зусиль, невтомної праці він вклав, щоб ці люди стали такими мінометниками, як зараз (О. Гончар);

Чесна і сумлінна праця (В. Воскобойников);

// Зароблений без обману, своєю сумлінною працею.

– Старости, пани підстарости!.. Благословіть сей чесний і важний хліб у піч посадити! (Г. Квітка-Основ'яненко).

3. Який не заслуговує ніякої догани; порядний, нічим не заплямований.

Я просто полюбив цю працьовиту, чесну сім'ю (Г. Хоткевич);

– Де се видано? Де се чувано? .. І мати твоя, і бабка твої були чесного роду, а ти стидом повила мою голову сиву! Геть додому! – кричала вона до Насті (М. Коцюбинський);

[Жінка:] Мир сій оселі чесній (Леся Українка);

// Яка зберігає свою жіночу честь, дівочу невинність, цнотливість.

А все ж таки якось... неприємно було їй руйнувати старий, консервативний стрій гадок свого батька та матері; вона ж “чесною” вийшла з їх дому, вони се знають .. І що з того, що вона перейшла до свого чоловіка не після вінчання, а перед вінчанням?.. (Г. Хоткевич);

– Хто його зна... – нахилив голову Юхим. – Не скажу вам про це нічого... Знаєте, моє діло стариківське, а то собі молодь... Колись, чесна дівчина, а проте... (В. Винниченко).

4. Шановний, поважний, сповнений честі (у 2 знач.).

– Що ж мені, люди чесні, робити, коли ваші женихи мені не по натурі (Г. Квітка-Основ'яненко);

Багато на білому світі Холодних і теплих країв, І в кожній країні є діти Хороших і чесних батьків (І. Муратов);

– День добрий чесній громаді! – привітався він дзвінким чистим голоском (Ю. Збанацький);

// Який заслуговує на високу повагу, пошану.

[Старий християнин:] Просимо згадати в молитві вашій вбогу нашу церкву, за нас негідних Богу помолитись, щоб нас Господь помилував для вас, для ваших чесних ран і мук великих (Леся Українка).

5. заст. Шановний за святістю і релігійністю.

[Єпископ:] Може, гріх простимий – я розгрішу тебе іменням Божим, очистишся і приймеш чесний хрест (Леся Українка);

// При звертанні до духовної особи.

Чи так я кажу, чесний отче? – повертаючись до попа, питає Олексій Іванович (Панас Мирний);

[Парвус:] Чесний батьку, громаду нашу я шаную щиро, але Руфіна в ній я ще не бачив і що він за людина – теж не знаю (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чесний — (який має високі моральні якості) доброчесний, (дотримується правил моралі) цнотливий, правдивий, чистий. Словник синонімів Полюги
  2. чесний — (погляд) правдивий, відвертий, (хто) без хитрощів, сумлінний, порядний, непідкупний, |добро|совісний, с. високоморальний, шляхетний, (- громаду) шановний, поважний, справедливий, (отець) ц. преподобний, всечесний, всечесніший Словник синонімів Караванського
  3. чесний — Безвадний, бездоганний, великочесний, величночесний, доброчесний, непідкупний, непродажний, праведний, правдивий, правильний, принциповий, святий, совісний, християнин, чесняк Фразеологічні синоніми: бездоганно чесний; з совістю; людина совісті... Словник синонімів Вусика
  4. чесний — [чеснией] м. (на) -еіному/-еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  5. чесний — че́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  6. чесний — Є то чеснота над чеснотами держати язик за зубами. Чесний чоловік нікого не обмовить. Самі чесні, а сокира таки пропала. Докір, коли в добрім товаристві трапиться немила справа. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. чесний — -а, -е. 1》 Який відзначається високими моральними якостями. || Не здатний украсти що-небудь, не схильний до крадіжки. || Який виражає правдивість, прямоту характеру, відвертість (про обличчя, погляд і т. ін.). || Власт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. чесний — на че́сному сло́ві, зі сл. трима́тися, жарт. Ледве. Ґудзик у нього на куртці тримається на чесному слові (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
  9. чесний — БЛАГОРО́ДНИЙ (про людину — який відзначається високими моральними якостями, керується високими принципами і т. ін.); ВЕЛИКОДУ́ШНИЙ (який відзначається безкорисливістю, великою доброзичливістю, не пам'ятає зла, не дріб'язковий)... Словник синонімів української мови
  10. чесний — Че́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. чесний — ЧЕ́СНИЙ, а, е. 1. Який відзначається високими моральними якостями. Член партії повинен ..бути правдивим і чесним перед партією і народом (Статут КПРС, 1961, 4); Чесним, хлопчику, будь у труді, у навчанні, у дружбі (Криж., Під зорями.. Словник української мови в 11 томах
  12. чесний — Чесний, -а, -е 1) Честный. Чесний не одурить. 2) Почтенный, уважаемый. Між людьми чесними зубів не продавай. Ном. № 12647. Яка в мене борода чесна і велика. Закр. Вона чесного роду. Стор. МПр. 52. Млин — чесна храмина. Ном. № 10299 3) чесний хрест. Словник української мови Грінченка