чистий
ЧИ́СТИЙ, а, е.
1. Не забруднений, не замазаний, без бруду, пилу і плям.
– І м'яко спать мені і ласо можна їсти, І бігаю не в бур'янах; Сухенькі лапки, хвостик чистий, Не так, як твій, у реп'яхах... (Л. Глібов);
Чистий свіжий сніг сріблом сяв під блакитним наметом неба (М. Коцюбинський);
Бабуся витерла стілець, який і без того був чистий, і подала його Сагайді (О. Гончар);
// Вимитий, очищений від забруднення.
На чистій шкірі кількість хвороботворних бактерій через 10 хв різко зменшується, а через 20 хв усі вони гинуть (з навч. літ.);
// Випраний, свіжий, ще не ношений.
У неділю .. Галочка підмела велику хату, повісила на кілочок чистий рушник (Г. Квітка-Основ'яненко);
Стіл застелений чистою скатертиною, на лиштвах розбуявся зелений хміль (Григорій Тютюнник);
Докія кидається до скрині, підіймає важке віко і дістає чисту, трохи прим'яту сорочку, намотує її на качалку і з силою викачує рублем (М. Стельмах);
Коли Вутанька повернулася від сусідів, Данько, вже викупаний, у чистій батьковій сорочці, сидів біля столу, схилившись над Леонідовим листом (О. Гончар);
// у знач. ім. чи́сте, того, с. Випраний, свіжий, ще не ношений одяг.
Одягтися в чисте;
// Який тримають у чистоті; прибраний, не засмічений, охайний.
Келія отця Палладія була просторна [простора] й чиста (І. Нечуй-Левицький);
Двір був просторий, чистий, оплетений (Панас Мирний);
Тепер, підвівши голову до дверей, що були напроти нього, Гордовський побачив себе у чужій їдальні, чистій і дуже скромній (В. Підмогильний);
// Одягнений у незабруднений одяг; охайний, чепурний.
Шестірний дивився уже паничем, тендітним, чистим паничем; на йому [ньому] сорочка – як сніг; каптанок – як з голочки (Панас Мирний);
Офіцер був у повній парадній формі: чистий, вимитий, причесаний, у лайкових рукавичках (Григорій Тютюнник);
Брянський був якийсь урочистий, інакший, ніж завжди. Застебнутий на всі ґудзики, туго підтягнутий, чистий, він стояв на бруствері, справді, як соняшник у цвіту (О. Гончар);
Дівчата в неї [у пані] завсігди такі чисті, та вбрані, та гарні – одна в одну (з переказу);
// Не пов'язаний з брудом (перев. про працю службовця, інтелігента).
От фабрика, то вже щось інше. Не страшна тобі ані посуха, ані дощі. Робота чиста, рівна. Прийде термін – бери гроші... (М. Коцюбинський);
– І справді, Якове, чого б тобі не піти зараз в учителі? Або, ще краще, письмоводителем до пристава? Він саме підшукує собі чоловіка. Робота чиста і чинів можна доскочити (М. Стельмах);
// Не каламутний, не помутнілий; прозорий.
– Нащо це ти, собачий сину, Тут каламутиш берег мій Та квапиш ніс поганий свій У чистую оцюю воду? (Л. Глібов);
На стіні у золотих рамах висіло здоровенне дзеркало, котре, віддаючи у своєму чистому склі голубі стіни хати, здається, їх ще далі розводило (Панас Мирний);
Колись у таврійських степах водилася сила-силенна диких коней. Привілля було їм тут велике: безмежні простори, добра й соковита паша, водопій у чистих ріках (з легенди);
// Який не містить ніяких побічних домішок (диму, вихлопних газів, пилу і т. ін.), неприємного запаху (про повітря); свіжий.
Повітря на Капрі незвичайно чисте і запашне, аж п'янить (М. Коцюбинський);
Од кропиви, од бузини розливався важкий чад в чистому гарячому повітрі (І. Нечуй-Левицький);
// Бездимний, яскравий (про полум'я).
Чистим вогнем палахкотить сухе галуззя, і в його відсвітах рухаються важкі й незграбні людські тіні (Григорій Тютюнник).
2. Прибраний, обставлений особливо старанно, акуратно, признач. не для щоденних потреб; парадний.
Хазяїн жив на Загородньому проспекті в досить хорошому будинку, та хлопці на чисту половину майже не заходили (О. Іваненко);
// Передній, головний (про вхід до будинку, сходи).
3. заст., розм. Який належить до привілейованих верств суспільства; благородний.
Чиста публіка;
// Признач. для людей із панівного стану (про приміщення).
Чиста палата.
4. Старанно, акуратно виконаний, майстерно зроблений.
Чистий текст;
// Те саме, що чистови́й 1.
5. Який не містить домішок, чого-небудь побічного, зайвого.
Чиста речовина складається з однакових молекул (з навч. літ.);
В мене віночок з чистого злота (Леся Українка);
[Гострохвостий:] А яку я вам стругну сукню! З чистого шовку! (І. Нечуй-Левицький);
На споді у його [нього] [козака] жупан – самий чистий кармазин, як огонь, що й очима не зоглянеш; а зверху черкеска з вильотами або синя, або голуба (з легенди);
Чистий титан пластичний, добре кується, зварюється і вальцюється (з навч. літ.);
// Високої якості; добірний.
Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб, як море, а нечистим посієте – собі шкоди надієте! (прислів'я);
– Глянь: як одно тобі зерно. Чисте, повне... немолоте б їв! – Лушня справді взяв кілька зерен у рот і жував (Панас Мирний);
Ото раз на заводі прибіг якийсь чоловік верхи. Скочив з коня, кинув повід на клячок і не прив'язував, усипав коню три міри чистої пшениці, а сам ввійшов у хату і сів вечеряти (з переказу);
// Насаджений з однакових порід дерев (про ліс).
Насадження вважають чистими за складом, якщо вони складаються з однієї породи дерев (з наук. літ.);
Зигзагами пописалося воринє [вориння], а зараз же за ним – зелений-зелений, аж чорний, смерековий ліс. Чиста смерека. Ані бучини тобі, ані берізки (Г. Хоткевич);
// Не зарослий бур'янами, без бур'яну (про посіви, поле).
– Грошей не хочу з тебе, прийдеш полоти. А горох чистий, мов перемитий (М. Стельмах);
Пшениця-арнаутка сіяна рівними-рівними рядками. І чиста-чиста, ніде ані бур'яниночки (Остап Вишня);
Площа з-під буряків завжди буває чиста від бур'янів (з наук. літ.);
// Непідроблений, справжній (про гроші, монети).
Чисті червінці;
Місячний доход сім'ї [у Швейцарії] приблизно 12 тисяч франків “чистими”: з них вилучається: 1,6 тисячі – податки; .. 0,7 – соціальні відрахування на ліки (з газ.);
// Не розбавлений, не розведений водою, без домішок.
Галя швиденько метнеться. Де не візьметься варена, пахуча, чиста та смачна. Галя частує (Панас Мирний);
Ми витирали плівку чистим спиртом, щоб вона скоріше сохла (Ю. Яновський);
// Однорідний, однотонний, без додаткових відтінків (про колір).
Блакитний грот робить надзвичайне вражіння – це величезна блакитна зала, в якій неможливо блакитна вода, як скло самого чистого блакитного кольору (М. Коцюбинський);
Якщо червоний, жовтий, зелений – чисті кольори, які займають певне в місце в сонячному спектрі, то сірий – невизначений, ахроматичний (з наук. літ.);
// Нічим не лямований, не уквітчаний (про тканини, хустки, блузки і т. ін.).
Хустина з чистим полем;
// Одного походження, генетично споріднений, однієї крові, породи; чистокровний, чистопородний.
Чистий голубий песець;
Етнографи небезпідставно твердять, що “чистих” етносів немає: кожен з них увібрав (і продовжує вбирати) іноетнічні компоненти (із журн.);
// у знач. ім. чи́сті, тих, мн. Білі, чорнокрилі голуби.;
// перен. Який має яскраво виражені притаманні лише йому ознаки, риси і т. ін., справжній.
Чистий містицизм;
// перен. Далекий від життя, безпосереднього практичного застосування, прямо не пов'язаний із використанням; протилежне прикладний.
Поділ математики на “прикладну” і “чисту” цілком умовний, і в процесі розвитку науки багато теорій, які відносилися до “чистої” математики, рішуче вливаються у “прикладну” (з наук.-попул. літ.);
– Що, в чисту науку мітиш? – роздратовано спитав він. – Чув я, що просто одразу в академіки хочеш плигнути (Н. Рибак).
6. Вільний, нічим не зайнятий.
Само озеро тиховоде, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині (Леся Українка);
Ось він вибрався на чисту поляну (Панас Мирний);
Ото й почав ідол робити землю... Що Бог создав, те рівне, чисте, а вже що ідолове, так саме каміняччя – і гори, і всякі викрутаси (з легенди);
// у знач. ім. чи́сте, того, с. Нічим не зайняте місце на чому-небудь.
Його била крига, та він виплив на чисте (Ю. Яновський);
Вона правувала прекрасно. На чистому її весло нечутно встромлялось у воду, немов у густу рідину (Олесь Досвітній);
// Уживається як постійний епітет до деяких назв (поле, море і т. ін.).
Коло гаю в чистім полі, На самій могилі, Дві тополі високії Одна одну хилить (Т. Шевченко);
– Чи далеко піхота? – розпитували в кожного. – Там! – махали їм зв'язківці в чисте поле, зрізане коліями танків і гармат (О. Гончар);
Ігор очеретом, як горностай той, скакає [скаче], Гоголем білим на чисту воду випливає (Панас Мирний);
Україно моя! Чисті хвилі ланів, Променисті міста, голубінь легкокрила! (М. Рильський);
// перен. Звільнений, очищений від кого-, чого-небудь.
Ох, якби те сталось, щоб ви не вертались, Щоб там і здихали, де ви, поросли! Не плакали б діти, мати б не ридала, Не чули б у Бога вашої хули. І сонце не гріло б смердячого гною На чистій, широкій, на вольній землі (Т. Шевченко);
// Позбавлений зморщок, прищів та інших дефектів шкіри.
Широкий чистий лоб з високими бровами, чудові щоки і повні виразні губи неначе були вправлені в якийсь букет з настурців [настурцій], маку, оргіній, зірок, чорнобривців, барвінку та рути (І. Нечуй-Левицький);
// Ще не використаний для письма, малюнків і т. ін. (про папір).
[Xрапко:] Отам візьми чистий листок паперу, та й пиши, що я буду казати (Панас Мирний);
Кутузов відклав написане і закрив його чистими аркушами паперу (І. Кочерга);
Коли вперше вона принесла Кирилу Васильовичу чисті бланки перепусток для переїзду через Дніпро, він щиро подякував (А. Хижняк);
// Позбавлений хмар, туману, безхмарний (про небо).
На небі чистому ген Хмара бовваніє (Є. Гребінка);
Золоті хмарки наче вплинь пливуть по чистому небу (П. Куліш);
// Ясний, з прозорим свіжим повітрям (про ранок, день, вечір і т. ін.).
Ранок займався також, як і вчора, – тихий, чистий, немов умитий (Яків Баш);
День був такий світлий, такий чистий. В заморожені вікна лилося стільки сонця, що кришталеві квітки на шибках миготіли і видзвонювали (Григорій Тютюнник);
День стояв чистий, кришталево прозорий, з далекою видимістю (О. Гончар).
7. Який має виразні, правильні контури, чітко окреслений.
Це був прекрасний екземпляр мужчини. Обличчя обвітрене й мужнє, а тіло радувало очі чистими лініями (Ю. Яновський);
Вечір ллє у їхню кімнатку потоки несказанної сині, на небо густо виходять чисті вересневі зорі (М. Стельмах);
// зі сл. захід, північ і т. ін. Про точний напрямок на захід, північ і т. ін. (перев. про вітер).
8. Ясний, правильний, чіткий (про мову, стиль, звуки і т. ін.).
В хату вступає жінка господаря, звертаючись до дітей чистою, неламаною мовою (М. Коцюбинський);
Дмитро вражено зупинився біля дверей: почув голос диктора, що натхненно говорив чистою російською мовою (М. Стельмах);
// Позбавлений шуму, хрипоти, призвуків (про голос, звуки, дихання і т. ін.).
До цієї музики заспівав дід тихим, але чистим і виразним голосом (І. Франко);
Чув [Аркадій Петрович], що його тіло приємно парує, дихання чисте і легке (М. Коцюбинський);
– День добрий чесній громаді! – привітався він дзвінким чистим голоском (Ю. Збанацький);
Мови чистий голос – виходь з улюбленою піснею. А якщо у танку завзятий – теж ласкаво просимо (з газ.).
9. Який відзначається високими моральними якостями; правдивий, чесний.
Хоч чоловік убогий, та слово чисте (Номис);
Чисті в любові, засмаглі в труді, Пісню дівчата ведуть молоді (М. Рильський);
– Я хочу одного: спокійного, чистого життя, щоб не було ні обману, ні бруду, ні несподіванок (В. Собко);
// Сповнений щирими почуттями, прагненнями.
І мрії чистії, мої гірські орлиці, Геть розганяв [ангел] мечем своїм кривим (Леся Українка);
В нього кожна думка чиста, пряма (О. Кобилянська);
Ми чистим серцем світ ясний любили (С. Голованівський);
Сумирна і чиста душа Чайчихи усе життя тягнулась до того щастя, яке жевріло тільки в переказах і надіях (М. Стельмах);
Радість Данькова була така щира, чиста, підкупаюча своєю наївністю, що вона передалася й іншим присутнім (О. Гончар);
Чиста у своїй щирості, безпосередня та світла і в своїх радощах, і в журбі – така вона, моя односельчанка (С. Олійник);
Чується мені уривчастий жіночий голос: – Се... се, о ви не знаєте! Правда ж, до чистої мети треба йти чистою дорогою? (Леся Українка);
// Який виражає чистоту почуттів, прагнень (про погляд, усмішку і т. ін.); щирий, відвертий.
“Господи, – думається йому, –.. Який же я щасливий!!” І сльози, сльози чисті, хороші, святі сльози капають на книжку (М. Коцюбинський);
Він глянув на нас своїми ласкавими, чистими, як у дитини, очима (Олесь Досвітній);
– Який ви славний, Денисе Івановичу, – глянула [Мар'яна] на нього очима русалки. Вбивця не витримав чистого погляду – опустив донизу голову (М. Стельмах);
// Невинний, непорочний, цнотливий.
Голос бринить монотонно і жалібно, немов хтось торкає раз по раз одну струну: – Марія, Марія, дівчина чиста, лілія біла... (Леся Українка);
Не таку вона їй долю готує, вона оддасть її заміж. За хазяйського сина. Дівка здорова, чиста, хоч води напийся (М. Коцюбинський);
// у знач. ім. чи́ста, тої, ж. Непорочна, безгрішна.
Прокинься! Прокинься, чистая! (Т. Шевченко);
* Образно. А воно [море], невинне і чисте, як дівчина, в сліпучо-блакитних шатах, з низкою перлів-піни на шиї, радісно осміхається [усміхається] до берега (М. Коцюбинський);
// Щирий, самовідданий, нічим не заплямований (про кохання).
– Семене Івановичу, нашому щастю люди позавидують, янголи Божії порадуються, бо наша любов буде свята, чиста (Г. Квітка-Основ'яненко);
[Орест:] Наше кохання буде чисте, як та чарівна троянда (Леся Українка);
// Якому немає за що докоряти, якого ні в чому звинуватити; невинний.
Чистий перед своїм народом;
// Який не викликає ніякої підозри, сумніву; справедливий.
– Наша справа чиста, а коли б ми попробували підкупувати [підкупити] трибунал, то аж тоді програли б, напевно, ще й з соромом (І. Франко).
10. заст., книжн. Позбавлений гріха (скверни), угодний Богові.
Нехай предки сплять без болю На кривавім ріднім полю, Нехай слава проводжає Чисті душі їх до раю (П. Куліш);
Тепер вже Онисина мати не була слаба, не хорувала: чиста дитяча молитва, як вона сама думала, визволила її з тяжкої хвороби (Д. Мордовець);
// Безмовний.
Незалежно від образу подвигу або місця служіння обов'язковим є пошук чистої, тобто безмовної молитви (із журн.).
11. Який залишився після відрахунків, витрат і т. ін. (про прибуток, гроші тощо).
Чистий дохід з видання [збірника] визначаємо на премії за видатніші твори красного українського письменства (М. Коцюбинський);
[Арсен:] Скільки ж це буде у нас чистого зиску? (З. Мороз);
Чистий прибуток від вирощування ранньої картоплі значно вищий, ніж пізньої (з наук. літ.).
12. Який рисами, якостями цілком відповідає кому-, чому-небудь.
Тоді як Оверко [собака] чистий сангвінік і на все накидається осліп, наче перед червоними очима вічно висить у нього рожевий туман – Трепов солідний, розважний (М. Коцюбинський);
// розм. Справжній, який не підлягає сумніву; подібний до кого-, чого-небудь; який нагадує когось, щось.
Козолуп же знов підтверджує своє обіцяння поговорити з архієреєм і починає оповідати, як він колись возив по три архієреї на день, а коні – не коні, а чисті тигри (В. Винниченко);
Чиста кузня, не хата. Вікна невеличкі, поналатувані; стеля нависла; стіни понасуплювались (А. Тесленко);
– Пек тобі, маро!.. Чистий парубок... Куди ти й по що? – За Дунай, у Січ з тобою... (М. Коцюбинський);
Чиста біда була з нею! Моряки сміялись і частували її коньяком “для куражу” (Леся Українка);
Їзда стала чистою мукою (Г. Хоткевич);
Коло молотарки чисте пекло (К. Гордієнко);
Цей отаман Корженко, чи то пак Рядненко, чистий бестія – знає куди їхати! (І. Микитенко).
13. заст., розм. Повний, цілковитий, остаточний.
Одержати чисту відставку;
В городі ж звістка про це наробила чистого шелесту між перекупками, дядьками і товаришами-дворниками [двірниками] та єврейчиками (В. Винниченко);
// у знач. ім. чи́ста, тої, ж. Цілковита відставка.
– Максим полежав [у лазареті] ще з місяць; дали йому “чисту” (Панас Мирний).
Грім би мене́ вда́рив <�Хай мене́ грім [се́ред чи́стого по́ля] вда́рить> див. грім;
Ди́хати / поди́хати чи́стим пові́трям див. ди́хати;
(1) Екологі́чно чи́стий – який не шкодить здоров'ю людини.
Екологічно чистий продукт;
І́стинна (свята́, су́ща, чи́ста, чисті́сінька, щи́ра, су́та) пра́вда див. пра́вда;
Мисте́цтво для мисте́цтва; Чи́сте мисте́цтво див. мисте́цтво;
Ходи́ти чи́стим (пра́вим) ро́бом див. ходи́ти;
Чи́ста со́вість див. со́вість;
Чи́ста субо́та див. субо́та;
Чи́стий плід див. плід;
Чи́стий понеді́лок (четве́р) див. понеді́лок;
Чи́стий прибу́ток див. прибу́ток;
(2) Чи́стий, як сльоза́ (скло, кришта́ль і т. ін.):
а) надзвичайно прозорий (про матеріал, речовину, рідину).
Коли ж з чистого, як сльоза, скла графин заграв сизенькими смужечками світу, що падав від свічок на його [нього], приязно забряжчали чарочки, хитаючись на своїх високих підставках, тоді зразу забулося про все (Панас Мирний);
Між двома глиняними скелями, що утворюють вузькі ворота, вгорі – голубе небо, внизу – чиста, як сльоза, вода (Григорій Тютюнник);
б) дуже чесний, відвертий (про людину та її вчинки).
Левко щасливо засміявся: – Не верзу, а чисту, як сльоза, правду кажу (М. Стельмах);
[Данченко:] Звикли люде [люди], що раз у раз гроші громадські тягано, ну й тут думали, що так. А потім роздивилися, та й нічого... І знов я тепер стою перед громадою чистий, як скло (Б. Грінченко).
△ Чи́ста вага́ див. вага́1;
Чи́ста культу́ра див. культу́ра;
Чи́ста лі́нія див. лі́нія;
Чи́сте насі́ння див. насі́ння;
Чи́стий деревоста́н див. деревоста́н;
Чи́стий націона́льний проду́кт (дохі́д) див. проду́кт;
Чи́стий носі́й див. носі́й;
Чи́стий пар див. пар¹;
Чи́стий тон (звук) див. тон;
Чи́сті акти́ви див. акти́в²;
Чи́сті мета́ли див. мета́л;
Чи́стої кро́ві (поро́ди) див. кров.
◇ (3) Ви́ведений на чи́сту во́ду (д) див. виво́дити¹; Ви́ведений на чи́сту во́ду див. ви́ведений;
Виво́дити / ви́вести на чи́сту (рідко сві́жу) во́ду див. виво́дити¹;
Виплива́ти (вирина́ти) / ви́плисти (ви́пливти, ви́ринути) на пове́рхню (наго́ру, на чи́сту во́ду) див. виплива́ти;
Дава́ти / да́ти чи́сту годи́ну (чи́стий, святи́й спо́кій (по́кій)) див. дава́ти;
За чи́сту моне́ту див. моне́та;
(4) З чи́стим се́рцем – те саме, що Чи́стим се́рцем (див. се́рце);
З чи́стою (спокі́йною) со́вістю; з чи́стим (спокі́йним) сумлі́нням див. со́вість;
На [сві́же (чи́сте, рідше ві́льне)] пові́тря див. пові́тря;
На [сві́жому (чи́стому, рідше ві́льному)] пові́трі див. пові́тря;
(5) По чи́стій, перев. зі сл. списа́ти. – остаточно, назавжди.
Під час одного шаленого нальоту фашистів сержанта Коляду тяжко поранило, після госпіталю його списали “по чистій” (М. Зарудний);
– Він – льотчик? – Був колись. Після аварії списали з армії по чистій. Півлиця йому обпалило (Ю. Бедзик);
(6) По чи́стій пра́вді (д) див. пра́вда;
(7) По чи́стій со́вісті (д) див. со́вість;
(8) Спрямува́ти на чи́сту людську́ доро́гу (д) див. наставля́ти²; У чи́стому ви́гляді див. ви́гляд;
(9) Хай грім се́ред чи́стого по́ля вда́рить (д) див. грім;
(10) Чи́ста ка́ра Бо́жа (д) див. ка́ра;
[Чи́ста] ка́ра Бо́жа (Госпо́дня, вавило́нська) див. ка́ра;
Чи́ста робо́та див. робо́та;
(11) Чи́стий се́рцем – сповнений щирості, сердечності; щирий.
Борись [поете], до цілі певний, Напроти темряви ставай; Будь серцем чистий, духом ревний Та пісні сміливо співай (П. Грабовський).
Значення в інших словниках
- чистий — (без домішок) щирий, (очищений) перемитий, промитий. Словник синонімів Полюги
- чистий — Не брудний, не забруднений, не замащений; (морально) незаплямований, незаплямлений, праведний; (покій) парадний; (рушник) випраний, свіжий; (одяг) не ношений; (- білизну) білий; (хто) охайний, чепурний, акуратний; (- воду) прозорий, не каламутний... Словник синонімів Караванського
- чистий — I начищений, перечищений, прочищений, чистенький, чистесенький, чистісінький Фразеологічні синоніми: жилавий понеділок (церк.); чистий понеділок (т.с.) II див. щирий Словник синонімів Вусика
- чистий — [чистией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і Орфоепічний словник української мови
- чистий — чи́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- чистий — чи́стий 1. чистий ◊ чи́стий як буршти́н бідний, убогий (Франко) ◊ чи́стий як кришта́ль бездоганний, праведний, безгрішний (Франко) (ст) ♦ чи́стому все чи́сто: Чистому все чисто – у кого душа чиста від сказ... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- чистий — Чистий, як бурштин. Такий чистий, що аж видно крізь нього. Бурштин—скаменіла живиця. Чистий, як сльоза. Дуже чистий. Приповідки або українсько-народня філософія
- чистий — -а, -е. 1》 Не забруднений, не замазаний, без бруду, пилу і плям. || Випраний, свіжий, ще не ношений. || у знач. ім. чисте, -того, с. Випраний, свіжий, ще не ношений одяг. || Якого тримають у чистоті; прибраний. не засмічений, охайний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чистий — бра́ти за чи́сту моне́ту. Щиро вірити, наївно вважати що-небудь за істину, правду. — Таки справді щось кава мені не смакує…— Прошу не пити, коли не подобається! — з обуренням виривалася Маруся, схоплюючися. Фразеологічний словник української мови
- чистий — НЕВИ́ННИЙ (який не має за собою вини, ні в чому не провинився), БЕЗВИ́ННИЙ, БЕЗНЕВИ́ННИЙ, НЕВИНУВА́ТИЙ, НЕПОВИ́ННИЙ рідше, БЕЗГРІ́ШНИЙ уроч., ірон.; ПРА́ВИЙ (перев. у протиставленні зі сл. винуватий, неправий і т. ін. Словник синонімів української мови
- чистий — Чи́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чистий — ЧИ́СТИЙ, а, е. 1. Не забруднений, не замазаний, без бруду, пилу і плям. — І м’яко спать мені і ласо можна їсти, І бігаю не в бур’янах; Сухенькі лапки, хвостик чистий, Не так, як твій, у реп’яхах… (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах