чистий

Не брудний, не забруднений, не замащений; (морально) незаплямований, незаплямлений, праведний; (покій) парадний; (рушник) випраний, свіжий; (одяг) не ношений; (- білизну) білий; (хто) охайний, чепурний, акуратний; (- воду) прозорий, не каламутний, с. чистий, як сльоза <�скло, кришталь>; (- небо) ясний, безхмарний; (- публіку) П. вибраний; (- роботу) якісний, бездоганний; (шовк) натуральний, без домішок; (- зерно) добірний; (простір) не засмічений; (спирт) очищений, не розведений; (колір) однорідний, однотонний; (песець) чистопородний, чистокровний; (спокій) абсолютний; (- поле) не забур'янений; (папір) не списаний; (звук) правильний, чіткий, с. кришталевий; (погляд) щирий, відвертий; (- дівчину) чесний, невинний, непорочний, незайманий; (намір) високий, святий; (- справу) справедливий; (- думку) безгрішний; (зиск) кінцевий, остаточний; (з нст. сл. тобі) справжній; (із сл. вага,) ІД. нетто; чистенький, чистесенький, чистісінький, пречистий.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чистий — (без домішок) щирий, (очищений) перемитий, промитий. Словник синонімів Полюги
  2. чистий — I начищений, перечищений, прочищений, чистенький, чистесенький, чистісінький Фразеологічні синоніми: жилавий понеділок (церк.); чистий понеділок (т.с.) II див. щирий Словник синонімів Вусика
  3. чистий — [чистией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і Орфоепічний словник української мови
  4. чистий — ЧИ́СТИЙ, а, е. 1. Не забруднений, не замазаний, без бруду, пилу і плям. – І м'яко спать мені і ласо можна їсти, І бігаю не в бур'янах; Сухенькі лапки, хвостик чистий, Не так, як твій, у реп'яхах... (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. чистий — чи́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  6. чистий — чи́стий 1. чистий ◊ чи́стий як буршти́н бідний, убогий (Франко) ◊ чи́стий як кришта́ль бездоганний, праведний, безгрішний (Франко) (ст) ♦ чи́стому все чи́сто: Чистому все чисто – у кого душа чиста від сказ... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. чистий — Чистий, як бурштин. Такий чистий, що аж видно крізь нього. Бурштин—скаменіла живиця. Чистий, як сльоза. Дуже чистий. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. чистий — -а, -е. 1》 Не забруднений, не замазаний, без бруду, пилу і плям. || Випраний, свіжий, ще не ношений. || у знач. ім. чисте, -того, с. Випраний, свіжий, ще не ношений одяг. || Якого тримають у чистоті; прибраний. не засмічений, охайний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. чистий — бра́ти за чи́сту моне́ту. Щиро вірити, наївно вважати що-небудь за істину, правду. — Таки справді щось кава мені не смакує…— Прошу не пити, коли не подобається! — з обуренням виривалася Маруся, схоплюючися. Фразеологічний словник української мови
  10. чистий — НЕВИ́ННИЙ (який не має за собою вини, ні в чому не провинився), БЕЗВИ́ННИЙ, БЕЗНЕВИ́ННИЙ, НЕВИНУВА́ТИЙ, НЕПОВИ́ННИЙ рідше, БЕЗГРІ́ШНИЙ уроч., ірон.; ПРА́ВИЙ (перев. у протиставленні зі сл. винуватий, неправий і т. ін. Словник синонімів української мови
  11. чистий — Чи́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. чистий — ЧИ́СТИЙ, а, е. 1. Не забруднений, не замазаний, без бруду, пилу і плям. — І м’яко спать мені і ласо можна їсти, І бігаю не в бур’янах; Сухенькі лапки, хвостик чистий, Не так, як твій, у реп’яхах… (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах