чистка

ЧИ́СТКА, и, ж.

1. Дія за знач. чи́стити 1, 2, 5; чищення.

Ось біля крайньої [тачанки] кулеметник, колишній партизан, і Митько збирають після чистки свій кулемет (А. Головко);

Одяг, в якому ходив [Василь] на роботу, віддав у хімічну чистку (М. Томчаній);

Вичинка юхти й інших ґатунків шкір без хутра починалась із розмочування, чистки консервованих шкір (з наук. літ.).

2. перен., іст. Перевірка особового складу первинних організацій Комуністичної партії, що періодично проводилась спеціально створеними комісіями в Радянському Союзі в 20-х – 30-х роках ХХ ст. з метою перереєстрації її членів та виключення небажаних або ненадійних з погляду партійного керівництва її членів.

Анфіса Павлівна, Павлина Анфисівна посварились. – До другої чистки не доживете, все одно викинуть! Анфіса Павлівна обурилась: – .. Глядіть щоб знову в тюрму не попросили (М. Хвильовий);

Перед адміністрацією стало питання про чистку комунарського складу (І. Микитенко).

(1) Вели́ка чи́стка, іст. – посилення масових репресій у СРСР, пов'язане з діяльністю М.І. Єжова (у 1936–38 народного комісара внутрішніх справ), що призвело до загибелі кількох млн. людей; Вели́кий теро́р <�Вели́ка чи́стка> див. теро́р;

(2) Хімі́чна чи́стка – комплекс ффізико-хімічних проце⁶сів, які забезпечують виведення забруднень з одягу, предметів домашнього ужитку та відновлення їхнього зовнішнього вигляду.