1. Словник української мови в 11 томах

чистка

ЧИ́СТКА, и, ж.

1. Дія за знач. чи́стити 1,2,5; чищення.

Ось біля крайньої [тачанки] кулеметник, колишній партизан, і Митько збирають після чистки свій кулемет (Головко, І, 1957, 379);

Одяг, в якому ходив [Василь] на роботу, віддав у хімічну чистку (Томч., Готель.., 1960, 278).

2. перен. Перевірка якої-небудь організації з метою звільнення її від ворожих, шкідливих або непотрібних елементів.

Комуністичні партії тих країн, де комуністи ведуть свою роботу легально, повинні проводити періодичні чистки (перереєстрація) особового складу партійних організацій .. (Ленін, 41, 1974, 198);

Перед адміністрацією стало питання про чистку комунарського складу (Мик., II, 1957, 554).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чистка — [чистка] -сткие, д. і м. -с'ц'і, р. мн. -сток Орфоепічний словник української мови
  2. чистка — ЧИ́СТКА, и, ж. 1. Дія за знач. чи́стити 1, 2, 5; чищення. Ось біля крайньої [тачанки] кулеметник, колишній партизан, і Митько збирають після чистки свій кулемет (А. Головко); Одяг, в якому ходив [Василь] на роботу, віддав у хімічну чистку (М. Словник української мови у 20 томах
  3. чистка — чи́стка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. чистка — -и, ж. 1》 Дія за знач. чистити 1), 2), 5); чищення. 2》 перен. Перевірка якої-небудь організації з метою звільнення її від ворожих, шкідливих або непотрібних елементів. Великий тлумачний словник сучасної мови