1. Словник української мови в 11 томах

чиститися

ЧИ́СТИТИСЯ, чи́щуся, чи́стишся, недок.

1. Очищати себе (тіло, убрання) від пилу, бруду і т. ін.

Увесь день він чистився, чепуривсь, виглядався в дзеркало (Н.-Лев., І, 1956, 183);

Ми одійшли подалі од хури й посідали під берестом. Я чистився від грязюки (Досв., Вибр., 1959, 64).

2. Пас. до чи́стити.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чиститися — [чистиетиес'а] чишчус'а, -стиес':а, -стиец':а, -с'т'ац':а; нак. чис'ц'а, чис'т'теис'а Орфоепічний словник української мови
  2. чиститися — ЧИ́СТИТИСЯ, чи́щуся, чи́стишся, недок. 1. Очищати себе (тіло, убрання) від пилу, бруду і т. ін. Увесь день він чистився, чепуривсь, виглядався в дзеркало (І. Нечуй-Левицький); Ми одійшли подалі од хури й посідали під берестом. Словник української мови у 20 томах
  3. чиститися — чи́ститися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. чиститися — чищуся, чистишся, недок. 1》 Очищати себе (тіло, убрання) від пилу, бруду і т. ін. 2》 Пас. до чистити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чиститися — Чиститися, -щуся, -стишся гл. Чиститься. Почав чиститись і прибіратись. Левиц. Пов. 11. Словник української мови Грінченка