чортів
ЧО́РТІВ і ЧО́РТОВИЙ, това, тове.
1. Належний чортові (у 1 знач.).
Треба одружитись, Хоча б на чортовій сестрі! Бо доведеться одуріть В самотині (Т. Шевченко).
2. перен., розм. Дуже поганий, неприємний, негідний.
– Оце завіз мене в якийсь вулик. Це не Западинці, а якийсь чортів мішок (І. Нечуй-Левицький);
– Ану, покажи свої руки! Одразу вдарило в голову: усе пропало! Через чортову коросту не приймуть у школу (В. Минко);
– Ага, ага... Поглядаєш так, мовбито й нічого, а чортову думку маєш (Г. Хоткевич);
// У лайливих або фамільярних висловах.
– Є у нас тут на селі одна дівчина, Наталка зветься, коли б ви її побачили – прямо закохалися: висока,чорноброва, як ягода, чортова дівка (С. Васильченко).
3. Уживається як складова частина ботанічних, зоологічних та інших назв.
Під великим корчем давно поваленої тайфуном піхти, серед сушняку і заростей лимонника та чортового дерева, диверсант зупинився (О. Довженко);
Однією з найдавніших рослин нашої флори є водяний горіх. За химерні форми .. великих ромбовидних або трикутних плодів-горіхів цю однорічну рослину подекуди звуть ще рогульками, чилимом, водяним каштаном, чортовим горіхом тощо (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- чортів — чо́ртів прикметник Орфографічний словник української мови
- чортів — -това, -тове. 1》 Прикм. до чорт 1-3). || Належний чортові. Чортове зілля — а) чаклунське зілля; б) міцне куриво, тютюн; в) міцний спиртовий напій; г) уживається як лайка. 2》 перен., розм. Дуже поганий, неприємний, негідний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чортів — бі́сів (дия́волів, чо́ртів і т. ін.) син, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення і т. ін. ким-небудь. — Який там, кому і на кого позов написали? — Се він (становий) вам хвалився? — збентежився Пищимуха.— А хоч би й він.— відказую. Фразеологічний словник української мови
- чортів — ПОГА́НИЙ (який не має позитивних якостей, властивостей, не заслуговує на позитивну оцінку, не відповідає поставленим вимогам), НЕДО́БРИЙ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНИЙ, НЕГА́РНИЙ, НЕГО́ЖИЙ, НЕХОРО́ШИЙ, НЕЛА́ДНИЙ, ЖАХЛИ́ВИЙ підсил., ПОГАНЕ́НЬКИЙ розм., КЕ́ПСЬКИЙ розм. Словник синонімів української мови
- чортів — Чо́ртів, -това, -тове Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чортів — ЧО́РТІВ, това, тове. 1. Прикм. до чорт 1-3; належний чортові. Треба одружитись, Хоча б на чортовій сестрі! Бо доведеться одуріть В самотині (Шевч., II, 1963, 412). Чо́ртова шкі́ра див. шкі́ра;Чо́ртове ко́лесо див. ко́лесо. ◊ Чо́ртова дю́жина див. Словник української мови в 11 томах
- чортів — Чортів, -това, -ве 1) Принадлежащій, свойственный чорту. Чортів кришеник. (Бранное выраж.). Ном. № 3563. Чортові діти. (Бранное выраж.). Ном. №3560. 2) чортове світло. Керосинъ. Волч. у. 3) чортів тиск. Очень много, пропасть. Словник української мови Грінченка