чортів

ЧО́РТІВ, това, тове.

1. Прикм. до чорт 1-3; належний чортові.

Треба одружитись, Хоча б на чортовій сестрі! Бо доведеться одуріть В самотині (Шевч., II, 1963, 412).

Чо́ртова шкі́ра див. шкі́ра;Чо́ртове ко́лесо див. ко́лесо.

◊ Чо́ртова дю́жина див. дю́жина;

Чо́ртова тете́ря див. тете́ря¹;

Чо́ртове зі́лля:

а) чаклунське зілля.

Обійшла, видно, дурня; обпоїла чортовим зіллям (Мирний, III, 1954, 72);

б) міцне куриво, тютюн.

Край міста зупинився чоловік, затуманеним, скошеним поглядом зміряв далину і за звичкою поліз до кишені за люлькою. Чортове зілля і чортів дим трохи втихомирили старого (Стельмах, І, 1962, 383);

в) міцний спиртовий напій.

І знаєш, товаришу, оті сто грамів прийшлися якраз впору. Розв’язали вони мені язика. Якби я не хильнув того чортового зілля, то ніколи не розказав би секретареві про свої ходіння по муках (Логв., Давні рани, 1961, 111);

г) уживається як лайка.

— Та що ви кажете [про гуральню]? Звідки? — Не вірить, чортове зілля.. — Кидай лопату, ходім.— Куди? — Не питай, а ходім (Коцюб., II, 1955, 34);

Чо́ртове число́ — те саме, що Чо́ртова дюжина ( див. дю́жина).

[Семен:] А що ви тепер пишете? [Петро:] Малюнки літньої природи. Це буде низка невеличких поезій. Дванадцять п’єсок уже написав, а от на чортовому числі спіткнувся (Сам., II, 1958, 101).

2. перен., розм. Дуже поганий, неприємний, негідний.

— Оце завіз мене в якийсь вулик. Це не Западинці, а якийсь чортів мішок (Н.-Лев., II, 1956, 317);

— Ану, покажи свої руки! Одразу вдарило в голову: усе пропало! Через чортову коросту не приймуть у школу (Минко, Моя Минківка, 1962, 73);

— Ага, ага… Поглядаєш так, мовбито й нічого, а чортову думку маєш (Хотк., II, 1966, 129);

// У лайливих або фамільярних висловах.

— Є у нас тут на селі одна дівчина, Наталка зветься, коли б ви її побачили — прямо закохалися: висока,чорноброва, як ягода, чортова дівка (Вас., IV, 1960,27).

◊ До чо́ртового ба́тька — чимало, багато.

— Ти мені тут не собач! — люто повернув Тимко підсиненими білками очей. — Вас таких до чортового батька було, щоб мені на шию сісти (Тют., Вир, 1964, 271);

На чо́ртового ба́тька — для чого, навіщо.

— Ну що мені з тобою робити? Натовкти твоїм дурним лобом об сосну шкода — всохне. Вона хоч тінь дає, а ти на якого чортового батька живеш на світі? (Тют., Вир, 1964, 345);

На чо́ртового си́на див. син;

Ну тебе́ (його́ і т. ін.) к чо́ртовій ма́тері; Іди́ (забира́йся і т. ін.) к чо́ртовій ма́тері див. ма́ти¹;

Чо́ртів син див. син;

Чо́ртів син бу́ду (будь я) див. син;

Чо́ртова душа́ див. душа́;

Чо́ртового ба́тька:

а) уживається при запереченні чого-небудь, навряд чи.

— Чортового батька покуре! — одказав гордо Пищимуха.— Він дума, що як він становий, то й хитрий (Мирний, IV, 1955, 384);

б) нічого, зовсім нічого.

Заробила Ганка чортового батька (Укр.. присл.., 1963, 85);

Чо́ртового си́на див. син;

Яко́ї чо́ртової ма́тері див. ма́ти¹.

3. Уживається як складова частина ботанічних, зоологічних та інших назв.

Під великим корчем давно поваленої тайфуном піхти, серед сушняку і заростей ли-монника та чортового дерева, диверсант зупинився (Довж., І, 1958, 102);

Однією з найдревніших рослин нашої флори є водяний горіх. За химерні форми.. великих ромбовидних або трикутних плодів-горіхів цю однорічну рослину подекуди звуть ще рогульками, чилимом, водяним каштаном, чортовим горіхом тощо (Наука .., 4, 1961, 38).

∆ Чо́ртові па́льці:

а) закам’янілі рештки всередині раковин у викопних головоногих молюсків (белемнітів).

Вченим, які досліджують палеотемпературу, багато розповіли всім відомі "чортові пальці" — загострені мінеральні утвори, схожі на крупнокаліберні кулі (Наука.., 10, 1968, 35);

б) камінні злитки в формі пальців, що утворюються в піску від удару блискавки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чортів — ЧО́РТІВ і ЧО́РТОВИЙ, това, тове. 1. Належний чортові (у 1 знач.). Треба одружитись, Хоча б на чортовій сестрі! Бо доведеться одуріть В самотині (Т. Шевченко). 2. перен., розм. Дуже поганий, неприємний, негідний. – Оце завіз мене в якийсь вулик. Словник української мови у 20 томах
  2. чортів — чо́ртів прикметник Орфографічний словник української мови
  3. чортів — -това, -тове. 1》 Прикм. до чорт 1-3). || Належний чортові. Чортове зілля — а) чаклунське зілля; б) міцне куриво, тютюн; в) міцний спиртовий напій; г) уживається як лайка. 2》 перен., розм. Дуже поганий, неприємний, негідний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чортів — бі́сів (дия́волів, чо́ртів і т. ін.) син, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення і т. ін. ким-небудь. — Який там, кому і на кого позов написали? — Се він (становий) вам хвалився? — збентежився Пищимуха.— А хоч би й він.— відказую. Фразеологічний словник української мови
  5. чортів — ПОГА́НИЙ (який не має позитивних якостей, властивостей, не заслуговує на позитивну оцінку, не відповідає поставленим вимогам), НЕДО́БРИЙ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНИЙ, НЕГА́РНИЙ, НЕГО́ЖИЙ, НЕХОРО́ШИЙ, НЕЛА́ДНИЙ, ЖАХЛИ́ВИЙ підсил., ПОГАНЕ́НЬКИЙ розм., КЕ́ПСЬКИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. чортів — Чо́ртів, -това, -тове Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. чортів — Чортів, -това, -ве 1) Принадлежащій, свойственный чорту. Чортів кришеник. (Бранное выраж.). Ном. № 3563. Чортові діти. (Бранное выраж.). Ном. №3560. 2) чортове світло. Керосинъ. Волч. у. 3) чортів тиск. Очень много, пропасть. Словник української мови Грінченка