чортівня

ЧОРТІВНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що чортови́ння.

Казилось пекло з радощів великих — да вже казитись чортівня не буде (Сл. Гр.);

Скільки балакали за той кооператив, а й досі толку немає: скубуть останні злидні по базарах…— Оце вже,— мовив уголос Гавриш,— чортівня зовсім. Але скажете брешу, коли не збудую долинянам кооператив! (Кос., Новели, 1962, 32);

— Що таке, Миколо Савичу? — занепокоєно спитав Василь.— Та якась чортівня… Такого наговорила твоя мати, що я й не второпав (Хижняк, Невгамовна, 1961, 278).

◊ Що за чортівня́¹ — те саме, що Що за чортови́ння¹ ( див. чортови́ння).

Іван возився з мотоциклом. Сердито сказав до Співака: — Співак, що за чортівня?! — А що таке? —підійшов Співак. —Кому це потрібно? Хто це зняв? — показав на мотор (Головко, Літа.., 1956, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чортівня — зб., чорти, дияволи, нечиста сила, бісівня; ФР. мана, мара <н. що за мара?>; (казна-що) чортовина, чортовиння; чортяцтво. Словник синонімів Караванського
  2. чортівня — див. чорт Словник синонімів Вусика
  3. чортівня — ЧОРТІВНЯ́, і́, ор. ею, ж., розм. Те саме, що чортови́ння. Казилось пекло з радощів великих – да вже казитись чортівня не буде (Сл. Б. Грінченка); – Скільки балакали за той кооператив, а й досі толку немає: скубуть останні злидні по базарах... Словник української мови у 20 томах
  4. чортівня — чортівня́ іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  5. чортівня — -і, ж., розм. Те саме, що чортовиння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чортівня — НЕ́ЧИСТЬ збірн., розм. (за релігійними уявленнями — нечиста сила: чорт, відьма і т. ін.), ПО́ГАНЬ розм., ЧОРТОВИ́ННЯ розм., ЧОРТІВНЯ́ розм., ЧОРТОВИ́НА розм. Словник синонімів української мови
  7. чортівня — Чортівня́, -ні́, -не́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. чортівня — Чортівня, -ні ж. соб. Черти. Казилось пекло з радощів великих — да вже казитись чортівня не буде. К. Дз. 32. Словник української мови Грінченка