1. Фразеологічний словник української мови

чортів

бі́сів (дия́волів, чо́ртів і т. ін.) син, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення і т. ін. ким-небудь. — Який там, кому і на кого позов написали? — Се він (становий) вам хвалився? — збентежився Пищимуха.— А хоч би й він.— відказую. — От бісів син! (Панас Мирний); — Та йди ж, бісів сину, людям поклонися за честь (М. Стельмах); — Прощайсь лишень, дияволів сину, з матір’ю та з сестрою, бо вже недовго ряст топтатимеш! (П. Куліш); Лайка й крики не дали кошовому далі говорити. — Клади булаву! Клади, чортів сину, зараз же булаву! (О. Довженко); В таку щасливую годину Еней чимдуж спис розмахав І Турну, гадовому сину, На вічний поминак послав (І. Котляревський); — Ідете, чортові сини,— сказав засмучений старий ткач Опанас Чиж (О. Довженко).

у свиня́чий (у чо́ртів) го́лос. Дуже пізно, несвоєчасно. — Це ж родичі посходилися (на толоку), а я в свинячий голос приплентався (Є. Гуцало); (Надія:) Якщо хочете, можете збиратися до моря. (Мотря:) Слава Богу, додумалися… У чортів голос… (Надія:) Нічого не в чортів. Саме сезон… (З. Мороз).

чо́ртів пеньо́к, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-небудь. — Ти що? — витягнув шию Плачинда. — Ти як, чортів пеньок, говориш з господарем! (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чортів — ЧО́РТІВ і ЧО́РТОВИЙ, това, тове. 1. Належний чортові (у 1 знач.). Треба одружитись, Хоча б на чортовій сестрі! Бо доведеться одуріть В самотині (Т. Шевченко). 2. перен., розм. Дуже поганий, неприємний, негідний. – Оце завіз мене в якийсь вулик. Словник української мови у 20 томах
  2. чортів — чо́ртів прикметник Орфографічний словник української мови
  3. чортів — -това, -тове. 1》 Прикм. до чорт 1-3). || Належний чортові. Чортове зілля — а) чаклунське зілля; б) міцне куриво, тютюн; в) міцний спиртовий напій; г) уживається як лайка. 2》 перен., розм. Дуже поганий, неприємний, негідний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чортів — ПОГА́НИЙ (який не має позитивних якостей, властивостей, не заслуговує на позитивну оцінку, не відповідає поставленим вимогам), НЕДО́БРИЙ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНИЙ, НЕГА́РНИЙ, НЕГО́ЖИЙ, НЕХОРО́ШИЙ, НЕЛА́ДНИЙ, ЖАХЛИ́ВИЙ підсил., ПОГАНЕ́НЬКИЙ розм., КЕ́ПСЬКИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. чортів — Чо́ртів, -това, -тове Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. чортів — ЧО́РТІВ, това, тове. 1. Прикм. до чорт 1-3; належний чортові. Треба одружитись, Хоча б на чортовій сестрі! Бо доведеться одуріть В самотині (Шевч., II, 1963, 412). Чо́ртова шкі́ра див. шкі́ра;Чо́ртове ко́лесо див. ко́лесо. ◊ Чо́ртова дю́жина див. Словник української мови в 11 томах
  7. чортів — Чортів, -това, -ве 1) Принадлежащій, свойственный чорту. Чортів кришеник. (Бранное выраж.). Ном. № 3563. Чортові діти. (Бранное выраж.). Ном. №3560. 2) чортове світло. Керосинъ. Волч. у. 3) чортів тиск. Очень много, пропасть. Словник української мови Грінченка