чотири

ЧОТИ́РИ, рьо́х, ор. рма́ числ. кільк.

1. Назва числа 4 та його цифрового позначення.

Чотири ділиться на два;

// кого, чого. Кількість із 4 одиниць.

Поруч з Джерихою сиділи чотири молодиці, позав'язувані здоровими хустками на високих очіпках (І. Нечуй-Левицький);

В просторій кімнаті з чотирма вікнами стояв посередині стіл, застелений червоним сукном (М. Коцюбинський);

Я виїхав за кордон, де й пробув близько чотирьох з половиною місяців (О. Довженко);

Коли він, наспівуючи пісеньку, оком художника подивлявся крізь маленьке, в чотири шибки віконце на заросле вишниками та розлогими яблунями кладовище, біля тину промайнула темна ряса, і чорний смуток заповз в його душу (М. Стельмах);

Я ніби переживаю все. Я можу, заплющивши очі, описувати кожне місце цих чотирьох десятків картин (Ю. Яновський);

// Без означуваного слова.

Кінь схарапуджено впав на всі чотири, рвучись подалі від Сивоока (П. Загребельний);

Годинник раптом пробив чотири (З. Тулуб);

На долівці біля кухні сидів Дувид, йому минуло чотири (С. Тудор).

2. Те саме, що четві́рка 2.

Скласти іспит на “чотири”.

Гра́ти в чоти́ри руки́ див. гра́ти;

Сиді́ти в чотирьо́х сті́нах див. сиді́ти.

◇ Замика́ти / замкну́ти в чотирьо́х сті́нах див. замика́ти;

Іди́ [собі́] на всі чоти́ри ві́три (на чоти́ри бо́ки) див. іти́;

Ко́ваний (ку́тий) на всі но́ги (чоти́ри ноги́ (копи́та)) див. ко́ваний;

(1) На всі чоти́ри:

а) куди хоче, хочете.

[Степанида (до Оксани):] Ще ми по-божому обіходились, а он які інші пани, то бувало додержуть бурлаків, доки скінчаться жнива, а після жнив пов'яжуть їх та доженуть до межі, вліплять їм по стільки нагаїв та й пустять на всі чотири (М. Кропивницький);

– Хто хоче – хай іде зі мною, а хто не хоче – хай віється на всі чотири. Не бороню! (М. Стельмах);

б) навколо, навкруги.

Уже він начинав боятись, На всі чотири озиравсь; Трусивсь, та нікуди діватись, Далеко тяжко в ліс забравсь (І. Котляревський);

На [всі] чоти́ри бо́ки (сто́рони) див. бік;

На [всі] чоти́ри ві́три див. ві́тер;

(2) На чоти́ри о́ка – удвох, без сторонніх.

Чую, мої хлопці за дверима шепочуться... Ану, думаю, відсунусь у тінь, цікаво, про віщо брати між собою на чотири ока говорять? (І. Муратов);

На чоти́ри о́ка див. о́ко¹;

(3) На чотирьо́х (чотирма́) іти́ (повзти́) / піти́ (поповзти́) – іти, повзти рачки.

– А от коли ми декого злякаємо – не на коні він поскаче, а на чотирьох своїх поповзе. Ану, повертай оглоблі, коли приїхав людей баламутити, бо ми люди спокійні (М. Стельмах);

Тоді назад повертався [Остапко] на чотирьох (Ф. Бурлака);

Не будеш тут ходить на парі, А підеш зараз чотирма (І. Котляревський);

Па́дати / впа́сти на колі́на (навко́лішки, ниць, рідко на всі чоти́ри) див. па́дати;

Підко́вувати / підкува́ти на всі чоти́ри див. підко́вувати;

Підко́вуватися / підкува́тися на всі чоти́ри див. підко́вуватися;

Світ на всі чоти́ри ві́три див. світ¹;

(4) У [всі] [свої́] чоти́ри о́ка <�У че́тверо оче́й> зі сл. дивитися, стежити і т. ін.:

а) дуже пильно, уважно; постійно, невідступно.

Тепер уже для Марусі ясно було, що треба.. тікати. Але й Марусякові се було ясно, і він стежив за своєю попадею в чотири ока (Г. Хоткевич);

За роботою він стежив у всі свої чотири ока: коли в кого траплялась помилка чи затримка, він одразу підходив... (Ю. Шовкопляс);

б) удвох, обоє.

Коли хтось бере в руки макітру чи горщика [на базарі], то чоловік із жінкою затихають, в четверо очей дивляться на покупця та свій товар у його руках (Є. Гуцало);

У два́дцять чоти́ри годи́ни див. годи́на¹;

У чоти́ри руки́ див. рука́;

Шість на де́в'ять (на шість) <�Чоти́ри на чоти́ри> див. шість;

Шкутильга́ти (кульга́ти) на оби́дві ноги́ (на всі чоти́ри) див. шкутильга́ти;

Як дві́чі (як два ра́зи) по два чоти́ри див. два.