чотири

іди́ (собі́) на всі чоти́ри ві́три (на чоти́ри бо́ки), лайл. Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. (Карпо:) Що Домаха! Домаха — пустяк! (Мар’я:) Еге! Добрий пустяк — стілько (стільки) літ у його жила! Мало чого не буває! Звичайне, в кавалерійськім стані… (Карпо:) Так що з того, що жила! А оженився — на чорта ж вона йому? Іди, голубонько, на всі чотири вітри! (Олена Пчілка); Старшина пильно глянув на них (Гната та Олександру). — А йдіть ви собі на всі чотири вітри, бо, їй же богу, битиму! — крикнув він (М. Коцюбинський).

ко́ваний на всі чоти́ри ноги́ (копи́та). Дуже досвідчений, бувалий. — Мені поперед усього треба людей розумних, енергічних (енергійних), смілих, кованих на всі чотири ноги (І. Франко); Був (шеф) чоловік мудрий, бувалий .. кований остро на всі чотири копита (І. Франко). ко́ваний на всі но́ги. Давнього Густава, заведіяки (заводія) .. скандалів, вже не було на світі, а був холодний, на всі ноги кований політик і адміністратор (І. Франко). ко́ваний на оби́дві. Еге! Ся на обидві кована (Укр.. присл..).

на всі чоти́ри. 1. Куди хоче, хочете. (Степанида (до Оксани):) Ще ми по-божому обіходились, а он які інші пани, то бувало додержуть бурлаків, доки скінчаться жнива, а після жнив пов’яжуть їх та доженуть до межі, вліплять їм по стільки нагаїв та й пустять на всі чотири (М. Кропивницький); — Хто хоче — хай іде зі мною, а хто не хоче — хай віється на всі чотири. Не бороню! (М. Стельмах). 2. Навколо, навкруги. Уже він начинав боятись, На всі чотири озиравсь; Трусивсь, та нікуди діватись, Далеко тяжко в ліс забравсь (І. Котляревський).

на (всі) чоти́ри бо́ки (сто́рони). 1. перев. зі сл. іти, відпуска́ти і под. Куди завгодно, будь-куди. Люди такого типу .. ощетинюються, кричать: “Я тут хазяїн! Я відповідаю!” — і тоді краще з ними не говорити, а зодягай шапку та йди собі на чотири боки (Григорій Тютюнник); Сильно доводилось битись, а потім розбігтися на всі чотири боки, коли до німців підмога стане… (Ю. Яновський); Сніданок закінчено, зараз Васько помиє посуд і може майнути на всі чотири сторони (М. Зарудний). 2. Уживається, коли проганяють або відпускають кого-небудь з невдоволенням, обуренням і т. ін.; геть звідси куди завгодно. — Штраф уже маєш — не покаявся. На всі чотири сторони! Митро похнюпився, але ще не вірить (А. Головко); — Йди собі до бісової матері на всі чотири сторони (М. Далекий). 3. В різних місцях, навкруги. Місто займається одразу. Пожежа схоплюється на чотири боки (І. Нечуй-Левицький); — Козаки встигли огородитися возами, серед табору гармати поставили і на всі чотири боки громили пана гетьмана (Іван Ле); — І виніс же дідько бабу на великий трахт (тракт) з вікном в руках! Повертає та й повертає те вікно на всі боки, мов цяцьку, ніби грається ним… (І. Нечуй-Левицький).

на (всі) чоти́ри ві́три, перев. зі сл. іти́, забира́тися і под. Куди завгодно, куди захочеться. — Одну Зосю пущу (в дім), коли вона того схоче, а тим — світ на всі чотири вітри (І. Нечуй-Левицький); — Скликав би тепер своїх полчан тисяч двадцять, як не більше, і розігнав би оцю тічню на чотири вітри, на локшину потяв би (Б. Лепкий); Як і іншим розжалуваним співакам, йому було дано широкий вибір: на всі чотири вітри! (О. Гончар); // Геть. — Заплати! І хай забирається на чотири вітри!..— ще більше розпалився адвокат (Є. Куртяк).

на чоти́ри о́ка, зі сл. говори́ти, сказа́ти, опини́тися і т. ін. Удвох з ким-небудь, наодинці з кимсь; віч-на-віч. — Чую, мої хлопці за дверима шепочуться. “Ану, думаю, відсунусь у тінь, цікаво, про віщо брати між собою на чотири ока говорять?” (І. Муратов). у чоти́ри о́чі, діал. — Один способець я знаю,— мовив Каркайло,— але сей можу сказати тільки тобі самому в чотири очі (І. Франко); Славко мусив довго бити ногами, заки спинився з Потурайчином у чотири очі (Л. Мартович); — Я би хотів так, в чотири очі поговорити,— зам’явся Порадюк (І. Чендей).

на чоти́ри о́ка. Удвох, без сторонніх. Чую, мої хлопці за дверима шепочуться… Ану, думаю, відсунусь у тінь, цікаво, про віщо брати між собою на чотири ока говорять? (І. Муратов).

на чотирьо́х, зі сл. іти́, повзти́ і под. Спираючись на обидві долоні і на обидва коліна; рачки. — А от коли ми декого злякаємо — не на коні він поскаче, а на чотирьох своїх поповзе (М. Стельмах); Назад повертався (Остапко) на чотирьох (Ф. Бурлака).

па́дати / впа́сти на колі́на (навко́лішки, ниць) перед ким і без додатка. 1. Виявляти кому-небудь велику шану. Гірко, принизливо було Ганні відчути себе відстороненою. Чи давно ще падали перед нею ниць, пісень про неї співали (О. Гончар). 2. Підкорятися чиїй-небудь волі, чиємусь впливу і т. ін.; скорятися. Вдихну у груди пломінь блискавиць,— Щоб перед ворогом не падать ниць, Щоб дихати в його лице вогнем! (Д. Павличко). 3. Принижуючись, просити у кого-небудь про щось. — Курило не з тих, що падають на коліна. Степан Курило — герой! (Д. Бедзик). па́дати на всі чоти́ри. — У нас і кращі падають на всі чотири й лижуть Орлову чоботи! — зловтішно мовив слідчий (Валерій Шевчук). 4. Виявляти до кого-небудь почуття великої вдячності. — Ти ще після всього повинен впасти на коліна, що з тобою так привітно обходяться, що не гордують тобою (З газети).

підко́вувати / підкува́ти на всі чоти́ри кого. 1. Добре навчати кого-небудь, даючи глибокі знання. Підкував на всі чотири дядька, підкуєш і татка (Укр.. присл..). 2. Карати за які-небудь вчинки. — Гляди мені, гляди,— в тон йому сказав Артем.— Підведи тільки нас! Я тебе підкую! На всі чотири! (А. Головко).

підко́вуватися / підкува́тися на всі чоти́ри. Добре навчатися чогось, набувати глибоких знань. (Вітровий:) Там у мене в курені ціла бібліотека, читаю, вчусь, веду бесіди в ланках як агітатор .. Одним словом, підковуюсь на всі чотири (О. Корнійчук).

сім мішкі́в греча́ної во́вни (і (та) всі непо́вні), жарт., зі сл. наговори́ти, наплести́ і т. ін. Багато зайвого, безглуздого. Мельхиседек сердито глянув на свою жінку; вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І. Нечуй-Левицький); — Та з цього й кінь би сміявся — наплели ось сім мішків гречаної вовни .. І ви в це вірите? (П. Козланюк); — Станеш потім питати, де чув, а він тобі сім мішків гречаної вовни нарозказує всякого, тільки слухай (О. Гончар). сім мішкі́в греча́ної во́вни та чоти́ри копи́ гре́чки. — Ваша жінка приїхала сюди й наговорила сім мішків гречаної вовни та чотири копи гречки (І. Нечуй-Левицький). сім мішкі́в греча́ного Гаври́ла. Балакала-говорила сім мішків гречаного Гаврила (Укр.. присл..). сім міхі́в горі́хів, греча́ної во́вни та всі непо́вні. Наговорив сім міхів горіхів, гречаної вовни та всі неповні (Укр.. присл..).

у (всі свої́) чоти́ри о́ка; в че́тверо оче́й, зі сл. диви́тися, сте́жити і т. ін. 1. Дуже пильно, уважно; постійно, невідступно. Тепер уже для Марусі ясно було, що треба.. тікати. Але й Марусякові се було ясно, і він стежив за своєю попадею в чотири ока (Г. Хоткевич); За роботою він стежив у всі свої чотири ока: коли в кого траплялась помилка чи затримка, він одразу підходив… (Ю. Шовкопляс). 2. Удвох, обоє. Коли хтось бере в руки макітру чи горщика (на базарі), то чоловік із жінкою затихають, в четверо очей дивляться на покупця та свій товар у його руках (Є. Гуцало).

у два́дцять чоти́ри годи́ни. За короткий час, негайно. — Він дума, свиняче рило, як рештант (арештант), то вже не людина. А може, він кращий за тебе .. Гля-ади! як тільки дізнаюсь, я тебе .. в двадцять чотири години (М. Коцюбинський).

у чоти́ри руки́, перев. зі сл. гра́ти. Грати удвох на одному музичному інструменті (перев. роялі, піаніно). Вони грали увертюру з “Норми” в чотири руки; грали вправно, старанно, дотримували такту (З газети); В іншій квартирі нас зустріла музика. Павло Бєляєв та його дочка Ірина в чотири руки грали Бетховена (З журналу).

у чотирьо́х сті́нах, зі сл. сиді́ти. У самотині; ізольовано від життя, нічого не роблячи, не реагуючи ні на які події. Що ж ти (Онисько) знаєш? Хоч би кого у сусіди пустив — все б охватніше, веселіше жилося… А то товчись сама на дві половини, сиди, як дурна, у чотирьох стінах,— слова нікому сказати (Панас Мирний); — Де я була? Що я бачила? У чотирьох стінах вік ізжила (М. Кропивницький); Не для того я повертаюся додому, щоб сидіти в чотирьох стінах і снувати спогади, яких ще майже не мав (П. Загребельний).

чоти́ри на чоти́ри, жарт., ірон. Дуже товстий (про людину). — Ну, як вам вдома гулялося? Дивись, як підгодувались, а Ганнуся взагалі стала чотири на чотири (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чотири — [чотирие] чотиер'ох, д. чотиер'ом, ор. чотиерма Орфоепічний словник української мови
  2. чотири — ЧОТИ́РИ, рьо́х, ор. рма́ числ. кільк. 1. Назва числа 4 та його цифрового позначення. Чотири ділиться на два; // кого, чого. Кількість із 4 одиниць. Поруч з Джерихою сиділи чотири молодиці, позав'язувані здоровими хустками на високих очіпках (І. Словник української мови у 20 томах
  3. чотири — чоти́ри числівник кількісний Орфографічний словник української мови
  4. чотири — Кутий на чотири ноги. Про дуже проворного чоловіка. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. чотири — -рьох, числ. кільк. 1》 Назва числа 4 та його цифрового позначення. || кого, чого. Кількість із 4 одиниць. || Без означуваного слова. 2》 Те саме, що четвірка 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чотири — Чоти́ри, -рьо́х, -рьо́м, чотирма́. Чоти́ри столи́. Чоти́ри го́луби, това́риші, школярі́. Чоти́ри я́блуці і я́блука. Чоти́ри нори́ і норі́. Чоти́ри руки́, кни́жки. Чоти́ри до́вгі столи́. Чоти́ри висо́кі гори́, ха́ти. Чоти́ри тре́тіх, п’я́тих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. чотири — ЧОТИ́РИ, рьо́х, числ. кільк. 1. Назва числа 4 та його цифрового позначення. Чотири ділиться на два; // кого, чого. Кількість з 4 одиниць. Поруч з Джерихою сиділи чотири молодиці, позав’язувані здоровими хустками на високих очіпках (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах