чубар

ЧУБА́Р, я́, ч., розм.

1. Той, хто має чуб, чубчик (про людину).

Старий чубар.

2. Те саме, що чуба́рка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Чубар — Чу́бар прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. чубар — див. волосся Словник синонімів Вусика
  3. чубар — -я, ч., розм. Той, хто має чуб, чубчик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Чубар — Чуба́р, -баря́, -ре́ві, -ре́м (прізв.). Чубарі́в, -ре́ва, -ре́ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. чубар — ЧУБА́Р, я́, ч., розм. Той, хто має чуб, чубчик. Словник української мови в 11 томах