чубар
ЧУБА́Р, я́, ч., розм. Той, хто має чуб, чубчик.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Чубар — Чу́бар прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- чубар — див. волосся Словник синонімів Вусика
- чубар — ЧУБА́Р, я́, ч., розм. 1. Той, хто має чуб, чубчик (про людину). Старий чубар. 2. Те саме, що чуба́рка. Словник української мови у 20 томах
- чубар — -я, ч., розм. Той, хто має чуб, чубчик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Чубар — Чуба́р, -баря́, -ре́ві, -ре́м (прізв.). Чубарі́в, -ре́ва, -ре́ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)