чубар
чуба́р
-я, ч., розм.
Той, хто має чуб, чубчик.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Чубар — Чу́бар прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- чубар — див. волосся Словник синонімів Вусика
- чубар — ЧУБА́Р, я́, ч., розм. 1. Той, хто має чуб, чубчик (про людину). Старий чубар. 2. Те саме, що чуба́рка. Словник української мови у 20 томах
- Чубар — Чуба́р, -баря́, -ре́ві, -ре́м (прізв.). Чубарі́в, -ре́ва, -ре́ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чубар — ЧУБА́Р, я́, ч., розм. Той, хто має чуб, чубчик. Словник української мови в 11 томах