1. Словник української мови у 20 томах

чубитися

ЧУ́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. чу́бляться; наказ. сп. чу́бся; недок., розм.

Битися, хапаючи один одного за чуба.

Жінки чубляться раз у раз за кіски ні за се, ні за те (П. Козланюк);

Дітвора .. починала сміятися, а іноді й чубитись, безцеремонно стягувати з якогось щасливця чоботята, щоб і Ванько в них бодай трохи ноги погрів (М. Стельмах);

Горобці цвірінькали та чубились коло стіжків, де було чимало витрушено зерна (М. Коцюбинський);

// перен. Не мирити між собою.

Доки не поберуться – любляться, а поберуться – чубляться (прислів'я).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чубитися — [чубиетиес'а] -бл'ус'а, -биес':а, -биец':а, -бл'ац':а; нак. чубс'а, чубтеис'а Орфоепічний словник української мови
  2. чубитися — чу́битися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. чубитися — -блюся, -бишся; мн. чубляться; недок., розм. Битися, хапаючи один одного за чуба. || перен. Не мирити між собою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чубитися — БИ́ТИСЯ (бити один одного, влаштовувати бійку), СКУ́БТИСЯ розм., СКУ́БА́ТИСЯ розм.; ТОВКТИ́СЯ розм., ТУ́ЗАТИСЯ розм., ТУЗИ́ТИСЯ рідко (битися, штовхаючись чим-небудь — звичайно кулаками); ЧУ́БИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. чубитися — ЧУБИ́ТИСЯ, блюся, бишся; мн. чу́бляться; недок., розм. Битися, хапаючи один одного за чуба. Жінки чубляться раз у раз за кіски ні за се, ні за те (Козл., Сонце.., 1957, 59); Дітвора.. Словник української мови в 11 томах
  6. чубитися — Чубитися, -блюся, -бишся гл. Драть другъ друга за волосы, переносно: драться, не мирно жить. Пани чубляться, а в мужиків чуби тріщать. Ном. № 1304. Доки не поберуться, то й любляться, а як поберуться, то й чубляться. Ком. Пр. № 592. Словник української мови Грінченка