чубитися

БИ́ТИСЯ (бити один одного, влаштовувати бійку), СКУ́БТИСЯ розм., СКУ́БА́ТИСЯ розм.; ТОВКТИ́СЯ розм., ТУ́ЗАТИСЯ розм., ТУЗИ́ТИСЯ рідко (битися, штовхаючись чим-небудь — звичайно кулаками); ЧУ́БИТИСЯ розм., ЧУБА́РИТИСЯ рідко (битися, хапаючи один одного за чуби, волосся, а також битися взагалі). — Док.: поби́тися, поску́бтися, почу́битися. Декотрі хлопці почали битись. Піднявся шум та галас (І. Нечуй-Левицький); Як розлючена кішка, він кинувся до Тимка і схопив за комір кожуха. — Ану годі, вояки! — суворо прикрикнула Любов Іванівна. — Чого скубетесь..! (Ю. Збанацький); Дітвора почала тузатись (А. Свидницький); Тут їх чиновники тузились, Як півні за гребні возились; Товкличь кулаччям по зубах (І. Котляревський); Село ходило війною на село, вулиця билася навкулачки з вулицею, сусід чубився з ненависником-сусідом, але потім усе закінчувалося миром або людським судом (Д. Прилюк). — Пор. 1. боро́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чубитися — [чубиетиес'а] -бл'ус'а, -биес':а, -биец':а, -бл'ац':а; нак. чубс'а, чубтеис'а Орфоепічний словник української мови
  2. чубитися — ЧУ́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. чу́бляться; наказ. сп. чу́бся; недок., розм. Битися, хапаючи один одного за чуба. Жінки чубляться раз у раз за кіски ні за се, ні за те (П. Козланюк); Дітвора .. Словник української мови у 20 томах
  3. чубитися — чу́битися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. чубитися — -блюся, -бишся; мн. чубляться; недок., розм. Битися, хапаючи один одного за чуба. || перен. Не мирити між собою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чубитися — ЧУБИ́ТИСЯ, блюся, бишся; мн. чу́бляться; недок., розм. Битися, хапаючи один одного за чуба. Жінки чубляться раз у раз за кіски ні за се, ні за те (Козл., Сонце.., 1957, 59); Дітвора.. Словник української мови в 11 томах
  6. чубитися — Чубитися, -блюся, -бишся гл. Драть другъ друга за волосы, переносно: драться, не мирно жить. Пани чубляться, а в мужиків чуби тріщать. Ном. № 1304. Доки не поберуться, то й любляться, а як поберуться, то й чубляться. Ком. Пр. № 592. Словник української мови Грінченка