1. Словник української мови у 20 томах

чудно

ЧУ́ДНО.

Присл. до чудни́й.

Чудно було Петрові да й Череваневі дивитись на тії [ті] музики та гопаки у такий смутний час (П. Куліш);

[Гайка:] Та невже ж Домаха і справді нас покинула? Як же чудно стало в хаті, неначе у пустці! (М. Кропивницький);

[Оленка:] Як вас чудно прозивають. [Гострохвостий:] Може й чудно (І. Нечуй-Левицький);

Чудно переставляли ноги коні і топтались на місці (Ю. Яновський);

– Скучила, Тимофію, за тобою .. – Чудно, – зверхньо погляне на неї (М. Стельмах);

// у знач. пред.

Йде Харитя селом і якось їй чудно. Ніколи не ходила сама так далеко від хати (М. Коцюбинський);

Чудно мені, але й приємно: я ще такий маленький, а мати вже величає мене солдатом... (П. Колесник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чудно — Дивно, див, дивовижа, диковина Словник чужослів Павло Штепа
  2. чудно — чу́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. чудно — Присл. до чудний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чудно — ДИ́ВНО, ЧУ́ДНО, ДИВОВИ́ЖНО, НАВДИВОВИ́ЖУ, ЧУДЕРНА́ЦЬКО (ЧУДЕРНА́ЦЬКИ), НЕЗВИ́ЧНО, НА ДИ́ВО, НА ПРОДИ́ВО розм., ДИВО́ЧНО розм. Мов намальований сіяв (гість), І став велично на порозі, І, уклонившися, вітав Марію тихо. Їй, небозі, Аж дивно, чудно (Т. Словник синонімів української мови
  5. чудно — ЧУ́ДНО. Присл. до чудни́й. Чудно було Петрові да й Череваневі дивитись на тії музики та гопаки у такий смутний час (П. Куліш, Вибр., 1969, 173); [Гайка:] Та невже ж Домаха і справді нас покинула? Як же чудно стало в хаті, неначе у пустці! (Кроп. Словник української мови в 11 томах