1. Словник української мови у 20 томах

чудодійно

ЧУДОДІ́ЙНО, заст., розм.

Присл. до чудоді́йний.

Кавун, круглий, стиглий кавун, здається, чудодійно сам скотився з воза, сам і в повітку вкотися (О. Ковінька);

Та ось дівчина зняла окуляри. На Віталія глянули великі чорні очі. Вони ураз чудодійно змінили обличчя бібліотекарки: зробили його з непримітного – виразним, з негарного – гарним (І. Муратов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чудодійно — чудоді́йно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. чудодійно — розм. Присл. до чудодійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чудодійно — ЧУДОДІ́ЙНО, заст., розм. Присл. до чудоді́йний. Кавун, круглий, стиглий кавун, здається, чудодійно сам скотився з воза, сам і в повітку вкотися (Ковінька, Кутя.., 1960, 27); Та ось дівчина зняла окуляри. На Віталія глянули великі чорні очі. Словник української мови в 11 томах