чудодійно

чудоді́йно

розм.

Присл. до чудодійний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чудодійно — ЧУДОДІ́ЙНО, заст., розм. Присл. до чудоді́йний. Кавун, круглий, стиглий кавун, здається, чудодійно сам скотився з воза, сам і в повітку вкотися (О. Ковінька); Та ось дівчина зняла окуляри. На Віталія глянули великі чорні очі. Словник української мови у 20 томах
  2. чудодійно — чудоді́йно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  3. чудодійно — ЧУДОДІ́ЙНО, заст., розм. Присл. до чудоді́йний. Кавун, круглий, стиглий кавун, здається, чудодійно сам скотився з воза, сам і в повітку вкотися (Ковінька, Кутя.., 1960, 27); Та ось дівчина зняла окуляри. На Віталія глянули великі чорні очі. Словник української мови в 11 томах