чудодійник

чудоді́йник

-а, ч.

Те саме, що чудодій.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чудодійник — див. чародій Словник синонімів Вусика
  2. чудодійник — ЧУДОДІ́ЙНИК, а, ч. Те саме, що чудоді́й; // перен. Той, хто захоплює своєю працею; майстер своєї справи. Словник української мови у 20 томах
  3. чудодійник — чудоді́йник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови