1. Орфографічний словник української мови

чудодійник

чудоді́йник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чудодійник — див. чародій Словник синонімів Вусика
  2. чудодійник — ЧУДОДІ́ЙНИК, а, ч. Те саме, що чудоді́й; // перен. Той, хто захоплює своєю працею; майстер своєї справи. Словник української мови у 20 томах
  3. чудодійник — -а, ч. Те саме, що чудодій. Великий тлумачний словник сучасної мови