чудодійник
ЧУДОДІ́ЙНИК, а, ч.
Те саме, що чудоді́й;
// перен. Той, хто захоплює своєю працею; майстер своєї справи.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чудодійник — див. чародій Словник синонімів Вусика
- чудодійник — чудоді́йник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- чудодійник — -а, ч. Те саме, що чудодій. Великий тлумачний словник сучасної мови