1. Словник української мови у 20 томах

чужиня

ЧУЖИНЯ́, і́, ч. і ж., діал.

Те саме, що чужани́на, чужани́ця.

Я – чужиня, в мене тут роду нема (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чужиня — -і, ч. і ж., діал. Чужа людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. чужиня — Чужиня, -ні об. Чужакъ, иностранецъ. Я — чужиня, в мене тут роду нема. Екатер. у. Словник української мови Грінченка